| Автор | Артем Чапай |
| Видавництво | Видавництво XXI |
| Рік видання | 2019 |
| Палітурка | тверда |
| ISBN | 978-617-614-256-0 |
| Мова | українська |
| Розмір | 84108 1/32 |
| Категорії | Художня література Сучасна українська проза |
| Артикул | 916765 |
Кур’єрська доставка в межах Києва
(окрім Столичного Шосе)
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
До відділення Justin
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000). Пункт самовивозу не працює до 25,01,2020
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна) Зачинено з 8 до 25 січня 2020р.
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
LiqPay (Приват24)
Українські вчені відтворили за ДНК неандертальця. Він виростає в секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив, і лише після досягнення повноліття виходить у великий світ. Через брак життєвого досвіду та особливості мислення український неандерталець постійно втрапляє у дивні ситуації – а на тутешніх сапієнсів дивиться поглядом дещо наївного стороннього. Втім, поступово виявляється: все може бути складніше. І це не фантастика. Це, як з іншого приводу скаже одна з героїнь, «радше трагікомедія».
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
це якщо коротко про книгу Артема Чапая ?Дивні люди? ? перший повністю суржикомовний роман.
Неандерталця Стьопу відтворили українські вчені(що трохи дивно, правда?). Ріс він спочатку в інституті, замаскованому під гаражний кооператив, згодом ? в прийомній сім?ї, а тоді ? в інтернаті. Фінансування останнього суттєво скоротили (а от це вже зовсім не дивно) і абсолютно не пристосованого до життя Стьопу відпустили у широкий вільний світ.
Перші 40-50 сторінок читати було складно і незрозуміло. Звикнути до суржику було непросто. ?Канєшно? Стьопа намагався говорити чистою солов?їною, але виходило ?не всігда?. Суржику стає більше, коли він розповідає про щось для себе важливе. Найбільше словечок типу ?вабще?, ?оказалося? і ?напрімєр?, коли він згадує дитинство. З чого ми розуміємо, що це складний для Стьопи період.
Стьопа не ?устає ними (сапієнсами) поражатися?, бо ж ?переважно сапієнси ? доволі лагідні люди. Чому ж, ну чому ж тоді зі стількох їхніх начінайній видається, ніби це стадо жорстоких абізян??.
Артем Чапай ?проходиться? по всіх больових точках українського суспільства: насильство в сім?ях, дурість бюрократичних процедур, жорстоке ставлення до тварин у цирку, медичні довідки за коробку цукерок і вирішення проблем ?по дзвінку?, здача краденого металобрухту. Усвідомлення українцями цих проблем і готовність їх обговорювати і навіть трохи висміювати ? це шлях до їхнього вирішення. Принаймні мені хочеться в це вірити.
Іноді було забагато моралізаторства, але це однин з найкращих романів у цьому році.
Тримаю кулачки, щоб книга перемогла у конкурсі ?ВВС книга року?.
Відповісти