Марія Малихіна

Книга «Дитина у світі емоцій»

Артикул: 913144

Переглянути фото книги

Паперова 300 грн

Книга в наявності

Відправка: 15.03.2025

Goodreads

4.44

Наш Формат

4.7

Вподобайки

Характеристики

Автор	Марія Малихіна
Видавництво	4mamas
Рік видання	2018
Палітурка	м'яка
ISBN	978-617-00-3473-1
Кількість сторінок	160
Мова	українська
Серія	Для турботливих батьків

Категорія

Виховання. Дитяча психологія

Марія Малихіна - «Дитина у світі емоцій»

Ціна

300 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Попередня дата відправки:

У суботу (15.03.2025)

На книжкових полицях

Дитяче (487)

Дивитись всі

Про що книга «Дитина у світі емоцій» автора Марія Малихіна

Книга-відкриття, аналогів якої немає в Україні, — «Дитина у світі емоцій»!

Ми відчуваємо різні емоції протягом усього нашого усвідомленого і неусвідомленого життя. Автор книги — Малихіна Марія Сергіївна, психолог-практик, яка понад 10 років працює з молодими батьками. Марія зазначає, що найбільше запитань постає саме з приводу емоційного інтелекту. Ця книга є особистим психологом майбутніх та молодих батьків, що легкою та зрозумілою мовою розповідає про:

– почуття дитини, з точки зору самої дитини;

– те, як розвинути у дитині здатність любити;

– особливості розвитку емоцій від внутрішньоутробного життя до підліткового віку;

– емоційний інтелект та е, як він допомагає бути успішним;

– те, чому у дитини трапляються істерики і тривоги, з’являються агресія чи страх;

– те, як правильно визначити межі заборони.

Ця книга містить максимальну кількість корисної практичної інформації для батьків, які хочуть краще розуміти своїх дітей та виховати їх щасливими! Завдяки інформативним та цінним порадам батьки навчаться:

– виховувати дитину через прояв емоцій;

– допомагати позбутися негативного емоційного стану;

– заохочувати позитивні емоції.

До речі, щастя — це теж емоція, якої можна навчити дитину!

Тож будьте першими, хто зможе реалізувати практичні поради з розвитку емоційного інтелекту!

Замовляйте та виховуйте щасливу та успішну дитину!

Рекомендовано для дітей від 0 до 12 років.

Відгуки про книгу «Дитина у світі емоцій»

Лилия Куликовская 08.12.2021 12:58

Емоції супроводжують нас постійно, і, власне, впливають на якість нашого життя. Ми радіємо і випромінюємо щастя або злимося і кричимо. Це впливає і нас нас, і на життя нашого оточення. А якщо ми, дорослі, маємо родину і дітей, наш емоційний стан безпосередньо впливає на них зокрема. Як і емоції дітей тісно пов'язані із нами))
Найперше, авторка книги дає своїм читачам та читачкам уявлення про те, що таке емоції, емоційний інтелект, настрої, афекти, темпераменти, почуття тощо, навіть робить екскурс у нейропсихологію.
Інформація читається легко і цікаво, щось можна пригадати, бо вже знаєш звідкілясь, що почуєш новеньке, а щось запишеш собі окремо, щоб вивчити питання детальніше. Та загалом у вступі інформації достатньо.
Мені цікаво було прочитати про фізіологічний рівень управління лімбічної системи емоціями людини. Адже кожна емоція має свій "маркер", спеціальний гормон, наприклад, стрес – кортизол, а любов і прихильність – окситоцин. Не все так просто, і гормони часто діють по декілька разом. Але це справді цікаво)) От окситоцин, наприклад, гальмує стрес. Якщо спокійна мама пригорне малюка чи скаже кілька приємних слів підлітку, рівень стресу у дитини понизиться.
Потрібно завжди пам'ятати: не забороняйте дитині відчувати і переживати емоції. Дитина має повне право бути не у гуморі, відчувати негативні емоції. Інша справа, що ми, як дорослі люди і як батьки, маємо бути мудрими, враховувати фізіологічний компонент і допомагати дитині вийти з негативних емоцій.
Далі пані Марія розповідає про важливість для дитини гармонійного спілкування із мамою у перші роки життя. Адже відчуття, що дитину не люблять є дуже руйнівним для психіки дитини. Авторка про це не пише детально, та я згадала один із методів привчання немовляти спати окремо від батьків (коли дають прокричатися). Дитина спочатку кричить довго, потім менше, потім з часом, перестає кричати.. Батьки радіють, що дитина "навчилася" засинати сама, а насправді дитина остаточно перестала відчувати себе у безпеці, що не мине надалі безслідно у майбутньому..
Мені сподобалися два головні прийоми виховання дитини за авторкою: "позитивне відзеркалення" і "контейнерування".
Позитивне відзеркалення – це коли хвалимо свого малюка геть за все))
І не бійтеся захвалити дитину, занадто таких "балощів" не буває. А от через брак таких похвал дитина часто виростає невпевненою у собі, бо недоотримала їх, а мала лише порівняння з іншими дітьми та оцінювання своїх вчинків (а не похвалу).
Контейнерування – це коли наша дитина прибігає до нас із плачем, щоб щось не виходить, наприклад. Ми втішаємо, обіймаємо, розмовляємо із дитиною. Ми не караємо за кожну помилку, не кричимо, не кажемо "я ж тобі казала, що так буде" (привіт, совдеп!), ми показуємо, що помилятися це нормально. Ми підтримуємо дитину і любимо її завжди.
Найчастіше, звісно, недоотримують такого контейнерування хлопчики. Навіть зараз можна почути "ти ж чоловік, не плач" (привіт, совдеп!), а потім всі дивуються, і чого хлопчик виріс у неемоційного чоловіка, який не розумію емоції інших..
Дитину можна і варто балувати, просто купити щось, щоб її порадувати, дозволити побути день у піжамі, якщо їй це потрібно тощо. Не варто хвилюватися, все на світі ви їй точно не купите, життя внесе свої корективи.
Дитина відчуває, що її люблять, коли ми її пригортаємо, підморгуємо, посміхаємося чи сміємося, разом щось готуємо чи робимо, коли слухаємо дитину не перебиваючи (це часто нелегко), даруємо подарунки, коли цінуємо творчість дитини, пишаємо її витворами тощо.
Дуже гарно пані Марія описує основні помилки батьків щодо виховання своїх дітей та фрази, які дітям варто чути від батьків, я їх частково викладу серед фото книги, бо всі вони дуже доцільні, доречні і гарно пояснюються.
приємно усвідомлювати, що більшість фраз я вживаю у своєму житті та більшість помилок не роблю))
Можливо, це пояснюється тим, що я вже читала цю книгу раніше, і зараз перечитую. Але сенс таких змістовних книг для мене якраз в тому, що будь-якого моменту можна повернуся і нагадати собі про той чи інший важливий аспект виховання, коли так легко потонути у буденності, недосипах та втомі.
Мені дуже сподобалося, що авторка дає кілька завдань для батьків, які не лише цікаві, а й дуже важливі у спілкування із дитиною.
Далі пані Марія розповідає про неявну роль емоцій, зокрема про формування самооцінки, успішність у навчанні, самостійність. Та супроводжує всі ці аспекти прикладами та висновками, як не потрібно робити. Я відкрила для себе, що самооцінка буває адекватною і неадекватною. І що самооцінка формується саме у дитинстві (!), навіть у школі на неї мало що впливає. І якщо вона сформувалася як неадекватна, то навіть дорослою така людина почуватиметься невпевнено і залежною від думки оточуючих.
Наступний розділ розповідає про розвиток емоцій від внутрішньоутробного життя до підліткового віку.
Дуже цікавий і насичений розділ, раджу прочитати всім)) Тут і про кризи, і про емоції дитини у різних вікових періодах. Ох, а наскільки мені сподобався розділ про підліків, дуже вчасно я натрапила на цю книгу, щоб її перечитати))
Щодо розвитку емоційного інтелекту, то наступний розділ присвячено саме йому. Теж багато цікавої інформації. Загалом найважливіша теза - це про те, що дитину не можна виховати цілісною та емоційно розвиненою, якщо "приклад перед її очима", тобто мама та/чи тато поводять себе інакше (кричать, психують, весь час не у ресурсі..).
Тож, є чому повчитися і нам, дорослим.
Називаймо емоції, проводьмо причинно-наслідкові зв'язки і приводьмо до ладу і свій емоційний стан, і розвиваймо емоційний стан наших дітей.
Емпатія формується з +-7 до +-12 років (у дошкільному віці вона властива небагатьом дітям), це норма, і результати вашої праці будуть проявлятися із віком.
Варто працювати над цим і дочекатися))
Далі йде дуже потрібний розділ про істерику (потрібно відрізняти істерику і примхи). Він змістовно пояснює це поняття, пропонує алгоритм дій при істериці, підказує "потрібні" слова та розповідає про правило трьох третин (для встановлення меж).
Також авторка дає завдання для батьків та категорично забороняє батькам карати за істерику та забороняти дитині плакати. Це важливо.
Наступні 2 розділи про агресію та про дитячі страхи. Також у всіх вікових зрізах, із порадами та розглядом типових помилок батьків. Дуже детально, чітко і корисно.
Далі ми прочитаємо про першу закоханість. І з цього невеличкого розділу й починається "перехід" до розмови про емоції саме батьків.
Ох, це треба читати всім дорослим, особливо батькам.
Тут пані Марія гарно розбирає причину за причиною, які роблять нас, батьків, злими, роздратованими, сердитими тощо. І що нам робити із цими "поганими" емоціями, щоб вони не виливалися на наших дітей зокрема. Такий собі ефективний "план дій".
І знову ж тут є завдання для виконання батьками.
Що сказати, книга Малихіною Марії "Дитина у світі емоцій" справді одна з моїх улюблених (не люблю вислів настільна книга, бо знали б ви, де я тільки її не читала))), тому й писати чи говорити про неї я можу багато.
Але дуже рекомендую саме прочитати її і всім: тим, у кого є діти, і тим, хто їх планує мати, і навіть тим, хто не має і не планує, адже багато з порад авторки допоможуть вам розібратися у своїх "дитячих" і "дорослих" емоціях.
І повірте, тут кожному є у чому розібратися ? Відповісти

0 0

Катерина 31.10.2019 19:30

Книжка ?Дитина у світі емоцій? ? це короткий (всього 160 ст.) конспект із дитячої психології, але написаний просто і доступно (а іноді інформація подана занадто спрощено).

В книзі є коротка інформація на наступні теми:
? як розвиваються емоції від внутрішньоутробного життя до підліткового віку,
? чи варто заспокоювати дитину чи заспокоїться сама,
? чи варто балувати дитину,
? як сформувати в дитини адекватну самооцінку,
? чим небезпечне передчасне заохочення до самостійності,
? що робити, коли в дитини істерика,
? як проявляється в різному віці агресія.

Бачите, скільки різних питань порушила авторка. Це ще я не всі написала.
І в цьому основний мінус книги ? мені було мало. Якось дуже поверхнево все описано. Наче про все і ні про що. Бо ось 5 сторінок тому було про страхи, а тепер вже про перше кохання і те, як батькам на нього реагувати. Розумієте?

Інформація корисна і поради хороші, але все так сумбурно подано.
І помилок та русизмів багато.
Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Схожі товари

Ви дивилися

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"