Книга «Дитячий університет. Дослідники пояснюють загадки світу»
Немає в наявності
Характеристики
| Автор | Улла Штойернагель , Ульріх Янссен |
| Видавництво | Новий Самокат |
| Рік видання | 2019 |
| Палітурка | тверда |
| Перекладачі | Володимир Литвиненко |
| ISBN | 978-966-977-874-1 |
| Кількість сторінок | 224 |
| Мова | українська |
| Розмір | 165 х 240 мм |
| Категорії | Література для навчання та розвитку Дитячий non-fiction |
| Артикул | 921747 |
Улла Штойернагель, Ульріх Янссен - «Дитячий університет. Дослідники пояснюють загадки світу»
Ціна
392 грн
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Про що книга «Дитячий університет. Дослідники пояснюють загадки світу» авторів Улла Штойернагель, Ульріх Янссен
Діти повсякчас запитують «чому», «звідки», «як», «навіщо», часто-густо спантеличуючи дорослих. Німецькі журналісти — популяризатори науки Улля Штоєрнаґель та Ульріх Янссен разом із науковцями прийшли їм на допомогу й зорганізували в місті Тюбінгені перший Дитячий університет, де найдопитливіші можуть отримати відповіді на будь-які складні запитання. Заняття проводять професори Тюбінгенського університету, одного з найстаріших та найшанованіших навчальних закладів Німеччини. І щоб якомога більше дітей дізналися, що вивчає сучасна наука, вони видали свої лекції декількома книжками. У першій книзі автори розповідають чому рицарі будували замки, чому ми бачимо блискавку та чуємо грім, чому хлопчики бешкетують, а дівчата капризують, чому кажани бачать вухами, чому математикові не обов’язково рахувати, чому ми оповідаємо історії, чому лікарі вміють лікувати та чому спортсмени демонструють дедалі кращі результати. Серйозно, одначе зовсім не нудно! Якщо дитину ваблять наука, експерименти та відкриття, продовжити читання можна на сайті Німецького дитячого онлайн-університету. Захопливі лекції на трьох факультетах — «Людина», «Природа», «Техніка» — та інтерактивні завдання до них допоможуть дізнатися багато нового про навколишній світ, а ще зазнайомитися з німецькою мовою. Навчання безкоштовне, і розпочати його можна будь-якого дня. Лекції презентовано двома мовами — німецькою та українською.
Відгуки (1) Новий
Ната Чайка 08.12.2021 12:13
Які ж теми цікавили німецьких дітей? В книзі 8 розділів – відповіді на 8 запитань: Чому рицарі будували замки? Чому ми бачимо блискавку та чуємо грім? Чому хлопчики бешкетують, а дівчатка капризують? Чому кажани бачать вухами? Чому математикові не обов’язково рахувати? Чому ми оповідаємо історії? Чому лікарі вміють лікувати? Чому спортсмени демонструють дедалі кращі результати? А наприкінці книги додаток з інформацією про викладачів Тюбінгенського дитячого університету – науковців, які відповідали дітям і консультували авторів книги.
Про часи рицарів ділилася знаннями археолог Барбара Шолькман, яка спеціалізується на археології середніх віків. Цей розділ я зачитувала дитині вголос і їй було цікаво, як ставали рицарями та отримували феоди (землі в оренду від короля), чому була потреба саме в замках (а їх збудували в середньовічній Європі близько 15 тисяч!) і як жив люд в сільській місцевості та як облаштовували замки. Я звернула увагу на речення про те, що перші подібні до замку оборонні споруди будували на півночі і сході Франкської імперії Карла Великого для захисту від вікінгів та слов’янських племен – завжди зауважую, як ми «вписуємося» в історію, коли її пишуть інші.
Розділ про електрику перевіряв фізик Дейвід Варам (він займається фізикою напівпровідників та нанотехнологіями), тут дуже просто пояснено, як рухаються електрони і виникають електричні поля; як Бенджамін Франклін* переконався, що блискавка має стосунок до електрики і винайшов блискавковідвід; що відбувається у хмарах з напругою, щоб виник раптовий потік струму і що таке канал блискавки. Для мене це продовження теми (а для дитини буде початком, коли прочитає)) про дива електрики з книги Волтера Левіна «Проста фізика» (тут опублікований відгук), де блискавкам та їх не до кінця вивченій природі присвячено декілька сторінок.
В розділі про математику дітям розповідають, що бачити математичні закономірності і шукати розв’язання задач – це не лише рахувати, не просто арифметика. Тут від історії появи математики в житті людей (шумерів вважають першими, хто знався на математиці), винайдення позначок для обчислення та систем числення і до історій про знаних математиків різних часів (Карла-Фрідріха Ґаусса, Ендрю Вайлза, Адама Різа). Але цей розділ аж ніяк не надихнув мою доню дочитати його до кінця, їй до смаку припали слова Стівена Гокінга, що кожна математична формула у книзі зменшує кількість її читачів удвічі)).
Зоолог Ганс-Ульріх Шнітцлер розповів про дослідження кажанів, яким він також займається, і як відкрили їх ехолокаційні вміння (декілька століть люди не розуміли, як кажани орієнтуються і полюють) і що вони спілкуються ультразвуком (на частоті 20 тисяч герців). А ще цікавинка: через те, що мавп в природі в Європі можна зустріти лише біля Гібралтару, можна вважати кажанів нашими найближчими родичами саме на цій території, бо предки котів, собак та коней розійшлися з нами в процесі еволюції раніше, ніж кажани.
Медицина. Лікар-онколог Дітріх Нітгаммер зазначає, що зараз можна вилікувати двох з трьох онкохворих дітей, і розповідає про обізнаність в медицині в різні часи – від діяльності перших знахарів та високу смертність від апендициту до вивчення анатомії в анатомічних театрах, обов’язкової медичної освіти для лікарів, відкриття анестезії, вакцин, пеніциліну Флемінгом і рентґенівського випромінювання (і тут вказано, що перші рентґенограми людських органів зробив австро-угорський фізик українського походження Іван Пулюй) та необхідності мити руки для знезараження від бактерій. Дуже корисний розділ, щоб дитина зраділа життю саме в наш час – розвиненої медичної галузі та загалом кращих умов життя, що разом подовжує середню тривалість життя до максимальної за час існування людства.
Розділи, які дитина прочитала насамперед – це про виховання та генетичні особливості хлопчиків та дівчат (розмову вів психолог і розповів про цікаві експерименти. Спойлер: однаковими дві статі не будуть, якщо навіть їх виховувати в однакових умовах. Ми різні ще з утроби: вже з четвертого місяця в мозку ембріонів чоловічої і жіночої статі науковці виявили фізичні відмінності будови; також науковці переконані, що на структуру мозку впливають чоловічі і жіночі гормони) і розділ про історії - мови та мовлення, важливість казок та оповідань – від німецького літературознавця.
Останній розділ розбираємо разом з донею – це розділ про спорт. Цікаво. Просто ніколи не задумувалася, що справді досягнення спортсменів минулого нам не всі й відомі. 776 рік до нашої ери – перший відомий нам запис про Олімпійські ігри в Греції, але даних про спортивні показники давньогрецьких чи давньоримських атлетів ми не маємо, так само як про спортивні здобутки на рицарських турнірах. Сучасний відлік розпочався з відновлення Олімпійських ігор у 1896 році, а зимова програма вперше була внесена до ігор у 1924 році, і відстежувати поступ у покращенні показників в різних спортивних дисциплінах можливо саме за цей період, але й тут треба враховувати, що 1896 року участь брали 14 країн, а 2016 – вже 207! А що ще вплинуло? Вдосконалення спортивного спорядження, харчування спортсменів та науковий підхід до тренувань. Власне, тему висвітлював науковець у галузі спорту Гельмут Діґель, він викладав спортивну науку в університетах та був директором Інституту вивчення спорту (і розробляв спортивні програми для німецьких школярів). Спортивна наука - новий напрямок, вивчає фізичні та фізіологічні передумови та процеси в організмі професійних спортсменів та аматорів. Вважається, що у професійних спортсменів до 90 % їхніх спроможностей зумовлено генами, а решта тренуваннями. Але якщо перетнути межу у навантаженні, то продуктивність падає, виникає гормональний хаос. Щодо генетичних особливостей, то найкращі спринтери родом із Західної Африки, а найвитриваліші бігуни – з Північної та Східної Африки (як не згадати про афроамериканського бігуна Джессі Оуенса та його перемогу в Олімпійських іграх 1936 року? Про це фільм «Сила волі», а ще згадка про взуття для бігу чемпіона в біографічній драмі «Дуель братів. Історія Adidas i Puma»). Водночас має значення висновок дослідників, що навіть найпродуманіші тренування не зможуть змінити природні схильності і здатність розподіляти енергію чи стрімко викидати її.
Наприкінці ХІХ століття почалася золота доба рекордів і дотепер спортсмени змагаються, хто якнайкращий. Найуспішнішим легкоатлетом був Рей Юрі (помер 1937 року) з 10-ма золотими медалями, а нині найтитулованіший олімпієць - американський плавець Майкл Фелпс з його 28-ма нагородами, 23 з яких – золоті. А до 2012 рекорд належав українці Ларисі Латиніній (радянська гімнастка в 1956-64 рр) – у неї 18 медалей, 9 з яких золоті.
Не знайшла, чи видана вже українською друга книга, але буду полювати на неї.
За що люблю дитячий наук-поп, усі ці довіднички та енциклопедії – це ж так легко читається і відновлює в пам’яті знання або – ще краще – дає нові.
На фото – наш дитячий університет з книжок дитячого нон-фікшну та тих науково-популярних, які стають в пригоді в навчанні.
*Бенджамін Франклін – дипломат, державний діяч, видавець, політичний філософ, винахідник біфокальних окулярів, ластів, переносного одометра і бездимної груби (інформація з книги «Проста фізика» Волтера Левіна. Там же й про те, що є українською "Бенджамін Франклін" від "Нашого формату"). Відповісти
Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"
