Книга «Дванадцять обручів (Vivat)»

Австрійський фотограф Карл-Йозеф Цумбруннен приїжджає до України, щоб віднайти себе і своє призначення. В химерній мандрівці його супроводжують перекладачка Рома Воронич із майже дорослою донькою й чоловіком-поетом, професор Доктор, дві стриптизерки та режисер — постановник відеокліпів. Прибувши до вельми дивного карпатського готелю — колишньої метеостанції, — товариство опиняється на межі містичного потойбіччя.

Світ роману — це карнавал гуцульського фольклору, культури кінця 1990-х, мафійних розбірок і високої поезії Богдана-Ігоря Антонича. Іронія й гумор тут сусідять із філософським смутком, із хаосу народжуються надія та європейська Україна, а герої вкрай небезпечними шляхами повертаються до власної загубленої сутності.

«Дванадцять обручів» — культовий карпатський роман, який свого часу викликав запальні суперечки і, як виявилося, донині зберіг актуальність. Перекладений англійською, німецькою, французькою, іспанською, польською, словенською, хорватською, італійською та норвезькою мовами.

Книга «Дванадцять обручів» — це інтелектуальна белетристика від українського письменника й поета Юрія Андруховича. Сюжет історії розгортається на тлі пострадянського хаосу, що в ньому загубилося вісім наляканих реальністю людей. Вони намагаються усвідомити власну природу та своє призначення, але бояться зробити крок на шлях самопізнання. Утім, все зміниться з їхньою появою в забутому часом готелі

У розрізі багатошарового наративу автор говорить про збереження історичної пам'яті, складність екзистенційних пошуків і дуалізм життя та смерті.

• Твір Андруховича нагороджений премією Angelus 2006.
• Книга оформлена концептуальними ілюстраціями Лариси Чайки.
• Перевидання знакового карпатського роману від Vivat.

Вісім душ, що блукають незбагненними лабіринтами буття

У книзі «Дванадцять обручів» Юрій Андрухович знайомить читачів зі строками ансамблем персонажів, які мають різні характери й погляди на життя, але спільну мету — знайти й зрозуміти самих себе. Пошуки ліричних героїв приводять їх до химерного готелю, що раніше був нібито звичайною карпатською метеостанцією. Видається, ізольований гірський пансіонат приховує безліч секретів, і, можливо, всі вони пов'язані з містикою У цій чудернацькій місцині відбуваються моторошні речі, але чи страшні вони за те невідоме, що поступово спотворює душі головних героїв, змушуючи їх сумніватися у собі?

Фотограф Карл-Йозеф Цумбруннен, перекладачка Рома Воронич її чоловік Артур Пепа й дочка Коломея, професор Доктор, режисер Ярчик Волшебник і стриптизерки Ліля й Марлена — персонажі, що перетинатимуть гірські перевали своєї свідомості. Покинуті у безвиході, вони занурюються у саморефлексію, розкриваючи таємниці сутності життя.

Наративні ігри в химерно-фантасмагоричній прозі

Мандрівкою Карпатами письменник символізує викриття особистістю власної природи й усвідомлення своєї ідентичності. Крізь цю подорож Юрій Андрухович з головною пірнає в саме осердя екзистенції, розмірковуючи про швидкоплинність часу та смертність людини. Автор майстерно вплітає в текст філософські ідеї діади Ероса і Танатоса, віртуозно інтерпретуючи їх у кожній сюжетній лінії, одна з яких фокусується на складних стосунках любовного трикутника. Так постає багатошаровий за своїми сенсами та інтелектуальними концептами роман із мозаїчною структурою епізодів.

Особлива композиційна архітектура, дискретна форма оповіді й непересічний авторський стиль роблять книгу унікальним зразком постмодерної української літератури, в якій виразно висвітлені принципи метафізики.

Інтертекстуальність твору Юрія Андруховича

У романі яскраво прослідковується використання автором низки складних художніх прийомів. Алегоричні й метафоричні образи витончено переплітаються із символізмом і гротеском й зливаються зі специфічним культурним топосом міфопоетики. Юрій Андрухович не тільки пронизує свій твір мистецькими візіями Богдана-Ігоря Антонича, а й втілює величну постать поета в одному із головних героїв книги.

Саме для знайомства з такою глибокою історією з «карпатським настроєм» і варто купити «Дванадцять обручів».

«Не знаю, як висловити словами всі ті почуття, що розрослися в мені після прочитання "Дванадцяти обручів". Хоча скоріше так: не можу висловити словами, бо слова, якими б вони не були, ніколи не опишуть того почуття прекрасного, їх завжди буде замало і вони завжди будуть не тими, яких ця книга заслуговує насправді. Бо слова окреслюють, звужують до чітких кордонів, а зробити це з текстом Андруховича... Те саме, що познущатися із нього»,

— із відгуку авторки інстаграм-блоґу fifthsally