Книга «Два ців над сяцятьмі»

Того, хто вперше виорав ниву, назвали Орієм. А потім почали давати імена всякому земному створінню, усім явищам природи. Люди уважно придивлялися до неба, землі, прислухалися до тварин, птахів, комах, дерев, кущів і квітів. Неважко було помітити, що весна, літо, осінь і зима щороку приходять на землю в одну й ту ж пору. Про них так і казали: „Пори року...”А от з місяцями, яких, як ви знаєте, дванадцять, була морока. Йдеться про те, що кожен із них споконвіку мав по кілька означень.Візьмемо для прикладу перший місяць осені. Ось як про нього щебетала маленька Ластівка:– Всі збирайтесь, хто достоїн, у вирій нас гуртує РОЄН.Й одразу її родичі, тобто ластівки міські, сільські, берегові, збирались у зграйки, роїлися в теплі краї.Лосі нікуди не мандрували, але вони також купчилися на узліссі й кричали:– Наче вітерець-пустун, кличе нас на бій РЕВУН.