Вікторія Амеліна

Книга «Дім для Дома»

Name: Книга «Дім для Дома»
Brand: Видавництво Старого Лева
SKU: 706446
Price: 350 UAH
Availability: InStock
Rating: 4.3 (37 reviews)

Артикул: 706446

Переглянути фото книги

Паперова 350 грн

Електронна 150 грн

Книга в наявності

Відправка: 28.11.25

Goodreads

4.45

Наш Формат

4.3

Вподобайки

140

Характеристики

Автор	Вікторія Амеліна
Видавництво	Видавництво Старого Лева
Рік видання	2017
Палітурка	тверда, матова
ISBN	978-617-679-416-5
Кількість сторінок	384
Мова	українська

Категорія

Сучасна українська проза

Вікторія Амеліна - «Дім для Дома»

Ціна

350 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Самовивіз

Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).

Перевірити наявність на складі

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Забрати в книгарні "Наш Формат"

сьогодні до 20:00

На книжкових полицях

Художня (3036)

українська література (748)

Укр письменники (129)

укр літ (438)

Поезія (251)

Дивитись всі

Про що книга «Дім для Дома» автора Вікторія Амеліна

Смішний пудель на ім’я Дом розповідає нам історію родини — старого полковника та кількох поколінь жінок. І пес, і люди почуваються ніяково у невеличкій львівській квартирі, де жив раніше... Яка різниця хто? Камені не розкажуть. Або розкажуть — якщо маєш собаче чуття. Та хіба є історії, які допоможуть — полковнику зі сходу України чи хоча б його псові — нарешті відчути себе вдома у Львові 90-х?

Здається, до чужої скрині вже ніколи не підібрати ключа. Вже ніколи не відпустити штурвал винищувача. Ніколи ні пес, ні стіни не приймуть нових господарів. Але буває, чужа таємниця виявляється й твоєю також. І, можливо, героям цієї історії таки вдасться віднайти дім.

Відгуки про книгу «Дім для Дома»

Катерина 01.11.2019 09:46

Написати, що цей твір про історію сім?ї очима собаки ? надто просто та неповно. Цей роман про пошук дому, про пошук ідентичності в чужій квартирі, в чужому місті та, якщо вже бути чесними, в чужій країні. Бо хіба Україна Батьківщиною головних героїв? Народжені в СРСР, а тепер живуть у Львові ? у квартирі з чужою родинною історією, чужими запахами, чужими меблями, і не розуміють, чому вони мають говорити українською, чужою їм мовою. Двоє рідних сестер в паспортах мають різні записи: старша ? росіянка, молодша ? українка. Здається, вони протягом свого життя так і не зрозуміли, хто вони.

?Чіпляє? в цій книзі те, що історія сприймається не так візуально, як нюхом. Адже песик Дім постійно акцентує свою увагу на запахах, фактично так ми й дізнаємося про кожного з членів цього сімейства ? через те, як вони пахнуть. Велика Ба ? це ?запах міцного чаю, ірисок, пігулок від горла, ниток і ? нафти?. Її чоловік ? полковник на пенсії ?пахне землею та хлібом, яблуками, серцевими ліками, і ? несподівано для старого ? машинним маслом, вітром і керосином?. Руки старшої доньки Тамари ? пахнуть содою, як руки жінки, що любить чистенький посуд. І шоколадом ? мабуть, вона любить солодощі. І алкоголем ? так, алкоголем руки теж пахнуть?. Молодша дочка Ольга ? це ?книги, помада, невпевненість, теж трохи степу, потягів і доріг. А ще ця жінка пахне своєю донькою, передусім вона відчувається матір?ю й, мабуть, почувається так?.

Романи про національну ідентичність, про пошуки свого коріння та своїх предків, про історію свого роду з усіма демонами та скелетами зараз необхідні суспільству як ніколи. Інакше не зявилося їх би так багато останніми роками. Ця тема болить, пече, нервотизує. Найкращим і в сучукрліт найпершим є ?Музей покинутих секретів? Оксани Забужко, далі йдуть інші ? ?Забуття? Тетяни Малярчук, ?Дім для Дома? Вікторії Амеліної, ?Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма? Наталки Сняданко, ?Люди в гніздах? Олег Коцарев. Майже всі є в моєму списку ?треба прочитати?, але не до всіх ще дійшла черга.

?Дім там, де тебе пам?ятають, ? розпорошений, як уламки замерзлих річок над Землею. Я можу зараз сказати ?моє місто?, та це так само безглуздо, як сказати ?моє повітря?. Навіть повітря, яке ми вдихаємо, вже було чиїмсь і ще буде. Навіть я був чиїмсь псом. Повітря наше, доки воно в нас. Дім наш, доки він в нас. А ми всі завжди в цьому домі ? кожен на своїй глибині.?
Відповісти

3 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"