Каролін Ламарш

Книга «День Пса»

Артикул: 901448

Переглянути фото книги

Паперова —

Електронна 45 грн

Немає в наявності

Goodreads

3.20

Наш Формат

4.8

Вподобайки

Характеристики

Автор	Каролін Ламарш
Видавництво	Видавництво Анетти Антоненко
Рік видання	2022
Палітурка	тверда
Оригінальна назва	Le jour du chien by Caroline Lamarche
Перекладачі	Іван Рябчій
ISBN	978-617-7192-79-3
Кількість сторінок	98
Мова	українська

Категорії

Сентиментальний роман Сучасна іноземна проза

Про що книга «День Пса» автора Каролін Ламарш Le jour du chien by Caroline Lamarche

Каролін Ламарш є авторкою кількадесяти романів, повістей, есе і радіоп’єс. Вона є членом Королівської академії французьких мови і літератури Бельгії.

Роман Каролін Ламарш «День Пса» (1996) отримав найвизначнішу літературну премію Бельгії - імені Віктора Росселя. Це була перша книжка авторки, якій судилося закласти канон сучасного бельгійського роману в новелах. Події у творі обертаються навколо начебто банальної ситуації: посеред автостради жене ошалілий собака. Однак кожен, хто це бачив, сприйняв образ через призму власних життя і проблем. Священик, далекобійник, гомосексуал, удова - для кожного Пес став точкою відліку нового самоусвідомлення.

Відгуки про книгу «День Пса»

Dinara Budziak 03.02.2026 02:35

Видавництво Анетти Антоненко є одним з моїх найулюбленіших, та ця книга, мабуть, не на часі...

З анотації до книги:
✍?Роман Каролін Ламарш «День Пса» (1996) отримав найвизначнішу літературну премію Бельгії — імені Віктора Росселя. Це була перша книжка авторки, якій судилося закласти канон сучасного бельгійського роману в новелах.

Задум цікавий!
На шаленій швидкості пес пересікає автостраду. Водії, що його бачать, зупиняються, намагаючись його врятувати і не спровокувати аварії. Вигляд пса, що грає зі смертю, викликає у людей саморефлексії.

Гарно побудована відкрита психологічна проза:

✍?...Люди кричать, гукають, намагаються врятувати тварину або ж попестити замість тих, хто її прогнав, проте пес уперто вистежує слід, тримає цей клятий слід, який поступово слабшає. Але це нічого, адже цю звичку доведено до автоматизму, треба лише взяти правильний курс і бігти. Ця своєрідна омана — найпростіший із душевних станів; він не передбачає жодних думок...

✍?...Пес. Покинутий пес. Покинутість — дивна річ. Щойно кохане обличчя стає доступним, нам кортить прогнати його: воно стає набридливим, примушує вас відчувати абсурдну залежність, відчувати, що Господь — це ще не все. Чи, радше, що Господь, у якого вірите саме ви — ще не все, і відкриває цю істину вам саме це кохане обличчя, заборонений жіночий лик. А коли кохане обличчя щезає, кортить повернути собі владу над ним, жерти його поглядом, ковтати його, мов проскуру, знову пити із нього, мов зі священного джерела...

✍?...Вічність — це пора року, де немає дерев...

✍?...Хай там як, а в певних проявах депресія подібна до павука, що тче свою павоть: поволі, час від часу відпочиваючи, щоб залози виробили удосталь ниток. А тут ідеться не про нитки — про грандіозну плутаницю слідів, яка хоч і теж зазнає періодів спокою, все ж неодмінно розкрилюється у справжню бурю...

Гнітючим стала кількість нещасних, закомплексованих людей на невеликий відрізок траси.
Трохи позитиву відбулося в заключній історії, що трохи урятувало ситуацію.

Не дивлячись на сумну атмосферу цього роману, хотілося б познайомитися і з іншими книгами пані ЛАМАРШ. Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Схожі товари

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"