Книга «Чому наука не спростовує Бога»

Про книжку «чому наука не спростовує бога» аміра акселя

Чимало людей вважає, що сучасна наука здатна пояснити походження нашого Всесвіту, а її здобутки спростовують існування Бога та розумного задуму. Таку ідею підтримує і  популяризує група відомих науковців та мислителів, зокрема Річард Докінз, Лоренц Краусс і нині покійний Крістофер Гітченз.

У цій глибокій книжці Амір Аксель розглядає спроби нових атеїстів заперечити існування Бога за допомогою науки і спростовує їх. Автор обґрунтовує ідею розумного задуму, використовуючи квантову теорію, космологію, математику нескінченності. Підкріплюючи свої аргументи, Аксель розповідає про таємничі аспекти фізики і показує, що квантова теорія, антропний принцип, ідея існування антиматерії та теорія про паралельні світи не спростовують існування Творця.

Про автора

Амір Аксель (1950–2015) вивчав фізику й математику в Каліфорнійському університеті в Берклі та Орегонському університеті. Автор популярних книжок з математики й фізики, серед них міжнародний бестселер «Остання теорема Ферма». Статті Аміра Акселя друкували New York Times, Wall Street Journal та інші видання.

ВІДГУКИ НА КНИЖКУ:

Мудра книжка, спонукає до роздумів. Washington Post

Книжку Акселя варто прочитати. Forbes

Книжки на схожу тематику

• «Коротка історія релігії», Річард Голловей, Наш Формат, 2023 рік
• «Небеса на землі», Майкл Шермер, Наш Формат, 2019 рік

Цитати з книжки:

Як науковий письменник, що здебільшого працює з математикою, фізикою та космологією, я сотні разів замислювався над тим, що для мене становить найбільшу з усіх таємниць: як у надзвичайно гарячому й густому первинному бульйоні, за частку секунди після Великого вибуху, кварки раптом зібралися по троє, до того ж саме два «верхніх» і один «нижній», щоб утворити протони, а два «нижніх» і один «верхній», — щоб утворити нейтрони. Як така малоймовірна подія взагалі сталася без будь-якого заздалегідь спланованого розумного втручання? І ще, як так сталося, що маси елементарних частинок мають саме таке ідеальне співвідношення, за якого наш світ атомів і молекул узагалі може існувати? Яким способом сили природи — гравітація, електромагнетизм, сильна і слабка ядерні взаємодії, та ще загадкова «темна енергія», що пронизує космос, — наділені відповідною інтенсивністю, необхідною, щоб підтримувати Всесвіт, який має потрібну стабільність, і ні колапсує, ні вибухає ще до того, як зародиться життя? Дуже важко уявити, що все це відбувалося випадково.

Ми дуже туманно уявляємо, як утворилися складні евкаріотичні клітини живих організмів, а з ними й усе розмаїття життєвих форм на Землі. З наукового погляду, ймовірність, що співвідношення всіх параметрів, потрібних для виникнення життя, — результат сліпого випадку, така мала, що відомий британський космолог Стівен Гокінг сказав: «Малоймовірно, щоб міг випадково виникнути Всесвіт, схожий на наш, якщо взяти до уваги всі можливі константи й закони, які мають для цього існувати». Інший видатний фізик, Роджер Пенроуз, узяв лише один з багатьох параметрів, необхідних для зародження життя, і показав, що ймовірність його випадковості дорівнює . Такі числа змушують забути про категоричність. А тепер подумайте про шанси на випадковий розвиток розумного життя. Враховуючи, яке неймовірне є існування нашого Всесвіту, відкидати Бога чи акт створення видається зарозумілим.