Книга «Червоний імператор. Сі Цзіньпін і його новий Китай»

Про книжку «Червоний імператор. Сі Цзіньпін і його новий Китай»

Ця книжка переверне ваше уявлення про Китай і його лідера. Спираючись на два десятиліття роботи репортером у Гонконгу, Майкл Шерідан показує Сі Цзіньпіна не лише як правителя, а як спадкоємця «червоної династії», що виріс у світі жаху, покарань і зради. Автор пояснює, як конкретні події, сталінські доктрини й древні китайські тексти формували світогляд Сі, його недовіру до світу.

Книжка розкриває механізми партії-держави, що тримає під тотальним контролем армію, економіку і думки людей. Через таємниці кланів, партійні «антикорупційні» чистки, зникнення міністрів та генералів, секс-скандали та море вбивств постає образ імперії страху, де слово однієї людини є законом для всіх. Це історія про владу, контроль, і вправно побудовану ілюзію стабільності. Майстерний аналіз того, як із уламків революції виріс сучасний неоімператор.

ПРО АВТОРА

Майкл Шерідан — відомий британський журналіст, який висвітлює події у Південно-Східній Азії та Близькому Сході. Розпочав репортерську карʼєру у 1989 році в Гонконгу та Китаї. Протягом 20 років висвітлював економічний розвиток Китаю, передання Гонконгу в 1997 році та боротьбу міста за демократію. Співпрацював із Sunday Times, Reuters, ITN, Independent, Spectator, Tablet, Vanity Fair і Hong Kong Economic Journal. Автор книжки The Gate to China про історію Гонконгу, яка отримала схвальні відгуки критиків.

Відгуки на книжку:

Майкл Шерідан — один із найкраще поінформованих і найкомпетентніших авторів про Китай. Цю книжку про Сі Цзіньпіна мають прочитати всі, хто цікавиться життям... людини, яка, ймовірно, буде останнім імператором Китаю. Кріс Паттен, останній губернатор Гонконгу

Найяскравіша та найпереконливіша біографія Сі, опублікована на сьогодні. Джеймс Кінґе, Financial Times

Цитати з видання:

Китай 1953 року — це давня цивілізація, але водночас і дуже молода держава. Комуністи вважали себе авангардом нового способу життя. Їхнім ворогом був капіталізм і його наймогутніша сила — США. Вони зробили Китай революційною державою, яка розірвала стосунки з Америкою й тримала двері зачиненими протягом двох десятиліть ідеологічно виправданої самоізоляції. Мао риторично говорив про поширення комунізму в країнах, які тоді називали «третім світом» — це поняття ввів французький науковець за рік до того. Фактично Китай зосередився на собі, як це траплялося за попередніх династій.

Сі Цзіньпін інший. Він не товариш — він імператор. А імператори повинні мати династії. Коли Сі, піднявшись щаблями китайської еліти, прийшов до влади 2012 року, робітники працювали над меморіалом його батька. За три роки це вже була святиня, гідна імператорського дому. Лише правителі Північної Кореї мали щось подібне. Сі винагородив місцевого очільника компартії за працю, піднявши його до вищого партійного керівництва.

Простежуючи життя Сі Цзіньпіна, можна побачити разючу трансформацію Китаю від бідного аграрного суспільства до передової сучасної держави. Це держава, яка може запускати космічні зонди, виробляти вакцини, вести кібервійну, випускати швидкісні потяги й будувати нові міста; і все це з населенням, яке сьогодні освічене, нагодоване й забезпечене краще, ніж будь-коли за всю свою задокументовану історію. Ця країна мала б перерости своїх імператорів, але цього не сталося.