Дарка Озерна

Книга «Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров'я»

Name: Книга «Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров'я»
Brand: Yakaboo Publishing
SKU: 921407
Price: 280 UAH
Availability: InStock
Rating: 5.0 (4 reviews)

Артикул: 921407

Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров'я - фото книги

Переглянути фото книги

Паперова 280 грн

Електронна 155 грн

Аудіокнига 155 грн

Книга в наявності

Відправка: 01.11.2025

Goodreads

4.38

Наш Формат

5.0

Вподобайки

227

Pekar's Book Review

Характеристики

Автор	Дарка Озерна
Видавництво	Yakaboo Publishing
Рік видання	2020
Палітурка	м'яка
ISBN	978-617-7544-52-3
Кількість сторінок	256
Мова	українська
Серія	Оптимістично про здоров'я
Розмір	125 х 185 мм
Художник/ілюстратор	Ольга Дегтярова

Категорія

Популярна психологія

Дарка Озерна - «Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров'я»

Ціна

280 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Самовивіз

Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).

Перевірити наявність на складі

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Забрати в книгарні "Наш Формат"

сьогодні до 20:00

На книжкових полицях

Психологія (1445)

Psychology (147)

Здоров'я (70)

Популярна психологія (254)

Про що книга «Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров'я» автора Дарка Озерна

Нам важливо «бути окей». Адже від психічного здоров’я залежить наш фізичний стан, здатність про себе подбати, бути успішними в своїй професії та задоволеність життям загалом. Про психічне здоров’я в Україні досі говорити соромно, думати лячно, звернутися до лікаря дорого – і не відомо навіть, як його знайти.

У книжці «Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров’я» ви знайдете не лише базову інформацію про психічне здоров’я із посиланнями на медичні протоколи, а й певну систему орієнтирів. Авторка орієнтується на український контекст: що в нас про що кажуть, які існують стереотипи, які виникають проблеми, що їх спричиняє та які їхні можливі наслідки.

У першій частині зібрана загальна інформація про психічний стан людини, його зв’язок із фізичним станом, а також описані принципи роботи мозку і прояви емоцій. У другій – розглянуто найпоширеніші психічні розлади. Завершується книжка «Бути окей» розглядом історичної травми як чинника, що впливає на колективне психічне здоров’я.

Огляди на книгу

«Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров'я» Люди в стані депресії чи біполярного розладу їдять в середньому на 200-400 ккал більше на добу, мають на 40% більші шанси стати курцями та живуть на 10-15 років менше. Майже третина українців упродовж життя переживає психічний розлад, понад 10% мають розлад у цей момент. У чоловіків найпоширеніша депресія (10%); жінки вразливі насамперед до розладів настрою (21%), депресій та тривожного розладу (10%). Проте лише незначна частка опитуваних зверталася за фаховою допомогою — 74% тих, хто потребував допомоги психіатра, її не отримали — насамперед, через дорожнечу. Нервова система і мозок, імунна система, ендокринна система та решта тіла впливають одне на одного. Соматичні хвороби й психічні розлади не живуть окремо від одного. Для цього є спеціальний термін — соматизація, перехід в тіло, або симптоматика без медичного пояснення. Людина не є симулянтом і справді відчуває фізичні болі, тож є ласим шматком для гомеопатів, акупунктурщиків, ворожок та решти шарлатанів. Варто, проте, лікувати першопричину, а не наслідок. Піклуватися про психічне здоров'я більше не є даниною "багатих" та "успішних". Мозок складається з нейронних мереж — мільйонів нервових клітин, що взаємодіють між собою. Нейрони спілкуються між собою за допомогою нейромедіаторів, деякі з яких популярні джерела описують як "гормони щастя та "гормони любові". Насправді все "трохи складніше, ніж пишуть у жіночих глянцевих журналах. Наприклад, при тривожних розладах сигналізація дофаміну посилюється, а блокада його дії на нейрони, навпаки, знімає тривожність і допомагає розслабитися. Такий от "гормон задоволення". А ось ще один приклад: кортизол, відомий як "гормон стресу" при пост-травматичному стресовому розладі (ПТСР), зовсім зникає, тому організм залучає норадреналін. Без "гормону стресу" організм не здатен впоратися з інформацією про страх і загрози, заміщення норадреналіном викликає страх і агресію. Дофаміну стає більше, але мозку від цього жодної радості. Амигдала стає надто чутливою, мозок тригериться від найменшого подразника. Кидатися під ліжко через звук новорічного феєрверка — не вибір людини, а вирок фізіології. Пам'ятайте про ветеранів з ПТСР, коли будете бабахкати на Новий Рік. Фізіологія нашого мозку і нейромедіатори відповідальні не тільки за ПТСР, але й за споживання шкідливої їжі: дослідження активності мозку у відповідь на спагеті з розплавленим сиром та окремо на сир й окремо спагеті показало, що це дві великі різниці — спагеті з розплавленим сиром дають значно більше дофаміну й насолоди. Броколі та інша їжа з хорошим реноме "дофамінової хвилі" не викликає. Психічні розлади значним чином зумовлені генетикою , і причина цього криється в особливих варіантах генів (алелях) рецепторів і переносників дофаміну. Втім, це не привід плакати та бідкатися на долю, адже "генетика заряджає рушницю, а середовище спускає курок", тож все можна змінити. Люди еволюційно запрограмовані бути в доброму настрої, і саме ми вирішуємо, які емоції зараз відчуваємо, чому ми їх відчуваємо, як ми їх переживаємо та як виражаємо. Відповідальна за формування емоцій лімбічна система частково контролюється мозком, але може діяти й сама по собі, приймаючи рішення передчасно, дуже швидко та надемоційно. Загалом, практично всі психічні розлади та синдроми супроводжуються зміною балансу нейромедіаторів чи чутливості до них нейронів. Антидепресанти — сполуки, що допомагають мозкові відновити належний рівень нейромедіаторів. "Хімією" вони є не більше за інші медикаменти. Анорексія та інші розлади харчової поведінки більш ніж на половину зумовлені генетикою , і саме статеве дозрівання "вмикає" гени, що визначають харчову поведінку та дають старт розладам. Нерідко (в 24-52% випадків) буває, що першою сходинкою до анорексії стає веганізм чи вегетаріанство. Цей та інші розлади за своєю природою закорінені у нейронних мережах та є не такими уже й залежними від тиску "патріархату", медіа й недбалості батьків, як прийнято вважати. На жаль, все справді складно, й хворобу неможливо приписати одній-єдиній причині. Значна частина книги і навіть окремий розділ присвячені "жіночим" темам , як-от ПМС та ПМДП — передменструальне дисфоричне порушення, на яке хворіють від 1.3% до понад 5% жінок. Що б там не писали про однаковість двох статей, проте самопочуття та настрій формуються у жінок зовсім по-іншому, ніж у чоловіків. Наприклад, 6% військових лікарів і понад 27% військових лікарок мали тривожний розлад у 2017 році. У жінок депресія буває в 1.7 рази частіше, ніж у чоловіків, що пояснюється дією на мозок статевих гормонів. Жінки також в чотири рази частіше хворіють на зимове сезонне афективне порушення. Різниця більш ніж значуща. Підсумовує книгу надзвичайно вдала післямова про історичну травму: Українці внаслідок пережитих травм сформували в собі риси недовіри до влади та одне до одного, конформізм, байдужість, психологію бідності та безініціативність. Підкреслена аполітичність по-іншому проявляється у недбалому ставленні до здоров'я, авторитарний стиль виховання дітей формує схильність до голосування за сильних на руку господарників. Психічне трансформується в політичне, й одне від іншого далеко не втікає. Зрадофільство, яке "по-науковому" зветься "схильністю до негативної афектації", веде до тривожних розладів і компульсивного переїдання, а коренем какаяразнічної байдужості до політики є екзистенційна порожнеча — коли людина не знає що робити зі своїм життям. Вихід знаходять в чарці, на голці чи біля дебіловізора. Не треба так, читайте книги, в тому числі і цю. Попередня книга Дарки Озерної про фізичне здоров'я заслужила не тільки схвальну рецензію, а й реально змінила моє життя — в раціоні стало менше цукру, почали частіше з'являтися овочі, їжа на пару і таке інше. Книга про психічне здоров'я настільки корисною для мене, сподіваюся, не стане, проте якщо поглянути на результати місцевих виборів, очевидно, що в наріду з психікою все дуже погано. Рекомендую. Олег Карпюк 210 0 Що важливо знати про психічне здоров'я Дарка Озерна. Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров'я. Ця друга книга Дарки Озерної закономірно продовжує першу, що була присвячена тілесному здоров’ю. Психічне здоров’я завжди було майже табу для українців, і це при тому, що історія підкидала кожному поколінню велику суспільну травму, а до вад способу життя додавалося бажання старших поколінь передати свої травми молодшим у спадок. Але зізнаватися у психологічних проблемах у нашому наскрізь традиційному суспільстві соромно, а уявлення про терапію сформовані середнім між інтернет-мемами про Фройда, «Польотом над гніздом зозулі» та пам’яттю про брежнєвські каральні «психушки». Тож маємо чи не одну з перших популярних книжок про психічне здоров’я, написану про українців і для українців. Адже травми, проблеми, виклики й особливості способу життя кожної нації специфічні. Невелика за обсягом книга охоплює базові знання про біохімію мозку, причини проблем та запобігання, як розпізнати та що робити, огляд основних підходів до терапії, а також як піклуватися про людину з психічним розладом. Особлива увага приділена взаємозв’язку психічних і соматичних проблем. Проста мова та м’який гумор авторки подолають будь-які бар’єри. Друга половина книги детально розглядає найбільш поширені саме в України проблеми: депресія, сезонна хандра, передменструальні порушення, тривожність, посттравматичний стресовий розлад, вигорання на роботі та всілякі харчові розлади. Дуже ймовірно, що ви знайдете себе на цих сторінках. Філософи кажуть, сучасне суспільство зробило людей набагато здоровішими тілесно, і тепер настав час зробити їх щасливішими — а для цього звернути увагу на психічне здоров’я. Українці тут не виключення, а типовий, хоч і важкий випадок. Валерій Пекар 307 0

Відгуки про книгу «Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров'я»

Поділіться своїми враженнями!

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Схожі товари

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"