Книга «Божена Чагарова: діалектична матриця»

Божена Чагарова стала мистецьким відкриттям 2018 року.

Есей Поліни Ліміної про творчість Божени переміг на всеукраїнському VII Мистецтвознавчому конкурсі, а в Я Галереї вібдулася її перша виставки. До села Вчорайшого Житомирської області, де мисткиня живе з батьками, поїхали журналісти й телевізійні канали.

Її батько їздить до сусідніх міст і містечок по нитки потрібних кольорів, там він ще й знаходить схеми для вишивок хрестиком – це такі макети з типовими рисунками. Дівчина, хлопець, квіточка, тваринка, дерево, Ісус Христос – усе, що користується попитом. Яскраві кліше, які допомагають створити в результаті химерні, майже міфологічні образи. Голова корівки роздвоюється, Ісус тримає догори ногами чоловіків і жінок, а пасовисько з чередою набуває вигляду чоловічої спідньої білизни. Те, що мало бути шаблоном, зберігає притаманну стилістику, але прориває саму його сутність. Це як літера, що має звичні нариси, однак не передає жодного звуку – лише натякає на можливість мови – пише Поліна Ліміна в есеї.

Твори Божени пропонують не просто художній текст, а цілу мову, якою розмовляє художниця. Навіть не так: мову, яку художниці довелося винайти для можливості свого існування.

Цитати з інтерв’ю із Чичканом-старшим, Пінчуком, Заболотною, Соловйовим, Троїцьким – вишиті хрестиком. Вислови українських політиків – вишиті хрестиком. Уривки з творів Шекспіра, Шиллера, Панаса Мирного, Рильського та Леніна – вишиті хрестиком. Дивні образи людей з п’ятьма головами, свиней, корів, химерних будинків, Ісуса та пекельного вогнища – вишиті хрестиком. І все це може бути на одній роботі. Але, що найбільше дивує, воно складається в щось чітке та кришталево прозоре.