Василь Симоненко (1935-1963) — український поет та журналіст. Один з представників покоління «шістдесятників».
Роки життя
08.01.1935 — 13.12.1963
Нагороди
Державна премія України імені Тараса Шевченка
Освіта
Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Книги Василя Симоненка
Рік видання: 2023 Категорія: Електронні книжки
Василь Симоненко (1935—1963) — талановитий поет-шістдесятник і непересічний журналіст До цієї книги увійшли статті, виступи, листи, біографічні матеріали та щоденникові нотатки В. Симоненка. Загальний стаж його праці на журналістській ниві налічує близько семи років. Симоненко бентежився за
Рік видання: 2023 Категорія: Електронні книжки
Перу Василя Симоненка (1935—1963) належать, окрім поезії та прози, журналістські публікації — нариси, статті, репортажі, рецензії До видання увійшли публікації В. Симоненка в газетах «Черкаська правда» та «Молодь Черкащини». Одну з перших творчих скрипок у журналістському колективі цих газет грав
Рік видання: 2023 Категорія: Електронні книжки
Василь Симоненко (1935—1963) — український поет-шістдесятник і журналіст. Його твори поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х років. До видання увійшли поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») і після смерті поета: «Земне тяжіння», «Ти знаєш, що ти —
Рік видання: 2023 Категорія: Електронні книжки
Василь Симоненко (1935—1963) — український поет-шістдесятник і журналіст. До збірки ввійшли його казки, байки, поеми, балади, епіграми, посвяти друзям, а також новели. Ім'я письменника передусім асоціюється з віршованими творами. Однак не меншої уваги варта й мала проза митця. В. Симоненко
Біографія Василя Симоненка
Народився в селі Біївці Полтавської області. Ріс без батька.
Після здобуття середньої освіти вступив у Київський університет. Навчався на факультеті журналістики. Став членом літературної студії ім. Василя Чумака. Писав вірші, проте через цензуру не видавав їх. Подружився з такими письменниками як Борис Олійник, Валерій Шевчук та Юрій Мушкетик.
З 1957 року працював у газетах «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», «Робітнича газета». Вступив до Соціалістичної партії України.
У 1962 поет, художниця Алла Горська та режисер театру Лесь Танюк знайшли місця поховань закатованих та розстріляних НКВС та зробили про це заяву. Після цього поет наче б то випадково був побитий працівниками міліції. Стан його здоров’я погіршився – відмовили нирки. Помер у 28 років.
Протягом життя була опублікована збірка віршів «Тиша і грім» та дитячий твір «Цар Плаксій та Лоскотон». Після смерті популярними стали його самовидавані поезії. Посмертно присвоїли Державну премію ім. Тараса Шевченка.
Тематика творчості: сатира на радянську владу («Суд», «Злодій»), любов до української мови та України («Лебеді материнства», «Україні», «Задивляюсь у твої зіниці»), зображення життя і побуту простих селян («Дума про щастя»), протест проти диктатури («Де зараз ви, кати мого народу?»), роздуми про сенс людського існування («Я знаю, що ти людина», «Я»).
Василь Стус писав, що Симоненко – «найбільший шістдесятник із шістдесятників».
Цитати
Відгуки про Василя Симоненка Новий
Поділіться своїми враженнями!
