«Аудіодиск "Щедрий вечір з добрим джазом" гурт Шоколад»

Етно-джазовий гурт "ShockolaD" повторно видав свій альбом 2010-го року "Щедрий вечір з добрим джазом" - це одинадцять джазових композицій на народні мотиви. І попри те, що варіацій на різдвяну тематику в українському, а тим більше галицькому музичному просторі наче й не бракує, цей альбом заслуговує на особливу увагу. Переоцінити його культурну роль складно: він дарує колядки місту. Але це, мабуть, потребує окремого пояснення. Зайве й нагадувати, що українці донедавна нація сільська, що всі наші народні традиції закорінені в хліборобському укладі життя, і поза ним, принесені поміж міських стін, вони або чахнуть без відповідного ґрунту, або вироджуються в убогі пародії на самих себе – романтичну клоунаду, яка вже втратила оригінального сенсу, але не набула власного. Зокрема це стосується й етно-музики. Місцеві спроби її урбанізації й осучаснення зазвичай в найкращому випадку закінчуються консервацією етно-архівів, у гіршому – зводяться до колядок під самограйку. Себто зі сторони міста пропонуються хіба технічні засоби, культура використання яких в народній традиції, звісно, відсутня – а це приводить до розриву між змістом та формою. Для закорінення ж етно в міському просторі його треба висіяти на питомо міському ґрунті. У цьому випадку ним став джаз – суто урбаністична музика. У його нові міхи "ShockolaD" влив старе вино народних колядок і щедрівок. "ShockolaD" вже давно експериментує з поєднанням етно й джазу. До честі групи, цей сплав у результаті стає щораз одноріднішим. Якщо попереднім альбомам закидали, що там етно окремо (тема), а джаз окремо (імпровізації), то до цього альбому, четвертого за рахунком, "ShockolaD" навчився їх інтегрувати перфектно, витворюючи питомо український джазовий саунд: змушуючи чи то джаз звучати так, ніби він веде свої корені не від американських рабів, а від місцевих кріпаків, чи то колядки й щедрівки – ніби їх споконвіків грали по ресторанах та клубах, а саксофон – лемківський народний інструмент. Ядром групи заслужено вважаються піаністка Настя Литвинюк та ударник Ігор Гнидин, які й роблять більшість погоди на альбомі. Вони - прекрасно зіграна пара з фантастичним відчуттям ритму, що дозволяє їм вільно поводитися з такими складними розмірами, як 5/8 ("Чи дома дома") або 6/4 ("Спи Ісусе"). Однак гріх було би не згадати вклад саксофоніста Михайла Балога та басиста Андрія Кохана, які утримують планку здорового музичного глузду, не даючи музиці скотитися в рафіновані поліритмічні експерименти. На вокалі нова фронтвумен гурту Іванка Червінська . Видання у форматі digifayl, оформлене колажем Влодка Кауфмана, просто приємно взяти в руки (чим ще можна мотивувати купити диск в епоху торрентів. Тож альбом стане хорошим різдвяним подарунком. Хотів було написати, що цей альбом повертає смак до народної музики. Але ні, він радше пропонує спосіб переосмислення народної спадщини і оживлення її в нових умовах. "ShockolaD" взявся за ризиковане завдання, але виконав його більш ніж достойно: хитромудрі аранжування і фантастична ритмічна фактура не залишать байдужими меломанів всіх сортів і мастей, драйвові імпровізації припадуть до смаку любителям джазу, а посполитий люд зацінує свіжість звучання відомих мелодій – поєднання вишуканості й легкості завжди було фірмовою рисою групи. "Щедрий вечір з добрим джазом" – перфектний з усіх оглядів продукт, з виходом якого можна привітати українську музичну індустрію, яка нарешті навчилася єдності форми і змісту у всіх аспектах, які тільки стосуються видання альбому.