«Аудіодиск "Ромбамбар" Ґорґішелі»

Отже, третій альбом. Хто слідкує за цим від початку (мова саме про "Ґорґішелі") – мабуть, помітить, що гурт не міняє маски, а дотримується у своєму русі певного напрямку. І тому дуже добре видно, що звучання стає все більш упевненим і, водночас, прозорим – іншими словами, якість росте на очах, і це приємно. Крім того, дуже приємно, що "Ґорґішелі" все більше уваги приділяють пісням грузинською мовою – цього разу вони складають вже майже половину альбому. Відповідно, тепер ще дужче хочеться дочекатись альбому, записаного винятково грузинською... Втім, коли чуєш щось на зразок "Боже, не йди" – навіть ладен почекати трохи довше) Зрештою, те, що робить зараз "Ґорґішелі", цілком можна окреслити виразом "просто рок" – але це не є формальним визначенням. Скоріше – етичний принцип, за яким стоїть чесність. Звичайна чесність – але її в сучасній музиці, на жаль, не так і багато. До речі, і ромбамбар (або ревінь) тепер якось не так часто й зустрінеш на українському столі – а раніше ж він (ревінь) був абсолютно звичною його (столу) окрасою...