| Вид | Електронний контент |
| Тематика | Художня література |
| Автор | Олена Красносельська |
| Видавництво | Студія ВУХО |
| Рік видання | 2025 |
| Мова | українська |
| Диктори | Ірина Чураченко |
| Тривалість | 13:49:00 |
Якщо ти читаєш цю книгу, значить людство ще існує. Значить, вийшло за уявні межі і встановило контакт з Числами - шлях, якого не мало бути. Значить, ШІ і творчий розум (людина дуже винахідлива) створили надстійку систему людина-число і, замість поглинання гіпероб'єктами, зуміли скерувати руйнівні сили таємного – чому та куди тікати? І ламані ритми життя все ще закручуються навколо планети музикою тепла, але не забувай, зло також дуже винахідливе. Однорідність часу і простору, подібність властивостей простору в усіх точках і по всіх напрямах, що лежать в основі Синтезу, дозволяють тримати рівноважний контакт з-тим-хто-тримає цей кусок реальності в своїх лапах. Він (ти) граєть(ш)ся з тобою (з ним), перетворюючи матерію на уявність чи навпаки. Памятай, ніхто не виникає з нічого, ніхто не зникає в нікуди. Тебе покличуть і назвуть по імені. Ти відродишся в звучанні тепла і світла, але кожного разу будеш інший.
Роман «Солпік» описує, як у планетному океані квітне життя, сплітаючись у вигляді різноманітних форм і образів, а їхні есенції стикаються на межі світів, де вони надають смислу реальності та утворюють складні мережі зв'язків. У світі, де Числа переплітаються з людською есенцією, з'являється можливість контакту, яка веде до виникнення надстійкої системи, де людина і число стають взаємозалежними. Однак у цьому вирішальному моменті з’являються руйнівні сили, що намагаються зламати рівновагу. І лишень синтез, який базується на однорідності часу і простору, тримає у своїх лапах фрагмент реальності. Але пам'ятай, що в цьому складному танці матерія та уявність безперервно трансформуються одна в одну, а імена знову звучатимуть, навіть якщо доведеться перероджуватися в купинах тепла і світла, зберігаючи свою неповторність кожного разу.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%