| Вид | Електронний контент |
| Тематика | Хобі. Дозвілля |
| Автор | Ліса Москоні |
| Видавництво | Наш Формат |
| Рік видання | 2020 |
| Оригінальна назва | Brain Food. The Surprising. Science of Eating for Cognitive Power by Lisa Mosconi |
| Перекладачі | Валерія Глінка |
| Мова | українська |
| Диктори | Лариса Уласовська |
| Тривалість | 12:38:00 |
| Тип товару | Аудіокнига в електронному форматі |
| Категорія | |
| Артикул | 919641 |
Банківською карткою VISA / MasterCard
Дослідження та поради, яким має бути наш раціон, щоб мозок залишався здоровим.
Популярна наука, харчування, здоровий спосіб життя.
Наш мозок — особливий орган. Його робота безпосередньо залежить від їжі, яку ми споживаємо. Однак поради, які ми щодня бачимо в інтернеті, часто суперечливі й непослідовні. Одного дня ми читаємо, що треба за будь-яку ціну уникати холестерину, а наступного — що він навпаки підтримує здоров’я мозку. Проблема таких сенсаційних заяв у тому, що лише мізерну їх частку було ретельно перевірено. То якою має бути їжа для мозку? Чи здатна лише сама оливкова олія врятувати від «Альцгеймера»? Яка глюкоза потрібна нашому мозкові? І як зробити свій корисний раціон не лише поживним, а й смачним?
Всім, хто цікавиться здоровим способом життя, хоче покращити свій режим харчування, дізнатися більше про роботу мозку.
У цій книжці нейродослідниця Ліса Москоні аналізує, що наука каже про харчування для здоров’я мозку, як раціон впливає на роботу цього органу й чому дієта для мозку може відрізнятися від тієї, що потрібна решті тіла.
Ліса Москоні — професорка неврології, заступниця директора Клініки попередження хвороби Альцгеймера в Медичному інституті Вейла при Корнелльському університеті. Викладачка факультету психіатрії Нью- Йоркської Школи медицини та факультету досліджень їжі й харчування Інституту Стейнгардт Нью-Йоркського університету.
Ліса Москоні показує зв’язок між дієтою і функціонуванням нашого мозку та дає поради, щоб забезпечити потрібне для нього харчування.
Forbes
Авторка дає багато простих рекомендацій і варіантів того, як заряджати мозок. Це корисна книжка для всіх, хто хоче взяти під контроль своє когнітивне здоров’я.
Келлі Макґоніґал, авторка книжки «Сила волі. Шлях до влади над собою»
Про незамінність клітин мозку
Турбота про наш мозок — це процес, що триває все життя, переважно через саму природу клітин головного мозку. Справді, клітини мозку або нейрони буквально є незамінними. У цьому полягає головна відмінність між мозком й іншими органами нашого тіла. У решті тіла клітини постійно змінюються (подумайте про те, як швидко ростуть нігті й волосся). Та мозку не вистачає потужності постійно генерувати нові нейрони.
Про силу вибору
Правду кажучи, у наших руках зосереджено більше влади, ніж ми вважаємо. Силу особистого вибору часто недооцінюють через зручну тенденцію західного світу боротися із симптомами за допомогою ліків або хірургічного втручання. Проте спершу варто було б зважити на менш ризиковані й часто більш ефективні заходи, наприклад, краще харчуватись.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%
Люди зараз мають найбільшу тривалість життя за час існування людства, проте й нові проблеми, пов’язані з цим – жити довго здоровими не вдається, і найбільше лякає в старості не погіршення зору, слуху чи проблеми з суглобами, а втрата пам’яті. Сьогодні на планеті живе понад 46 мільйонів людей із деменцією ( наче велика країна!), а до 2050 року їх може стати вже 132 мільйони. Невтішні новини про погіршення пам’яті в старших членів родини або у сім’ях друзів стають все частішими, і це відбувається в Україні також, може з меншим розмахом, ніж в США (дані в книзі станом на 2018 рік - 5,3 мільйонів хворих на Альцгеймера американців). З усіх форм деменції найчастішою стала хвороба Альцгеймера, але крім неї є ще інші, які завдають шкоди роботі мозку (хвороба Паркінсона). В США все більше знімають фільмів про прояви деменції - «Кохання та інші ліки» 2010, «Все ще Еліс» 2014, з європейських – «Залізна леді» 2011, «Незвідані шляхи» 2020, «Супернова» 2020 та «Батько» 2020, і навіть дитячий фільм «Салон краси Ромі» 2019 - щоб підготувати дитину до можливих змін у поведінці бабусі чи дідуся . А після прочитання в цій групі відгуку на книгу «Чоловік, який переплутав дружину з капелюхом» я задумалася над поширеністю й незворотністю когнітивних порушень та взялася до книги «Їжа для мозку» з новим завзяттям (бо почала раніше і не дочитала). Для мене важливо, що авторка – науковиця, книга - результат її багаторічної праці з командою інших дослідників, дані підтверджені емпірично і викладений висновок з комплексних досліджень багатьох команд, а не якогось одного, і це не набір суперечливих порад з різних сайтів. Дослідниця Ліса Москоні, доктор нейронаук і ядерної медицини, вивчала генетичні аспекти хвороби Альцгеймера, а потім зайнялася дослідженням нейрохарчування (харчування для здоров’я мозку) і стверджує, що на розвиток деменції впливає не стільки генетичний аспект, стільки стиль життя людини і, зокрема, харчування. Вона наголошує, що ліків від деменції не існує, але можна попередити захворювання, якщо займатися профілактикою – дотримуватися правил оптимального харчування для мозку ( і саме про це книжка насамперед), мати регулярно фізичну активність (по 30-45 хвилин 5 разів на тиждень або загалом 2-3 години на тиждень займатися діяльністю, яка пришвидшує серцебиття – спортивна ходьба, їзда на велосипеді, навіть хатня робота; або високоінтенсивні фізичні вправи раз на тиждень хоча би), давати мозку навантаження (пізнавальна діяльність, читання, настільні ігри, зустрічі з друзями і проби чогось нового), давати мозку повноцінний сон (принаймні першу половину ночі, щоб мозок очистився від токсинів) вночі і подрімати вдень, і загальна порада – знайти своє щасливе місце, навчитися насолоджуватися життям і так боротися зі стресом. «Фізичні вправи корисні для тіла й не в останню чергу - для мозку», «інтелектуальні вправи вповільнюють старіння та зменшують рівень розвитку когнітивних розладів у майбутньому», «відчуття мети й соціальної належності сприяє довголіттю літніх людей і є невід’ємним компонентом культур, у яких виявили низький рівень деменції» і що «люблячий мозок проживає щасливіше й довше життя». Ліcа Москоні присвячує розділ так званій «дієті довгожителів» - розповідає про 5 регіонів у світі, у яких найвища концентрація довгожителів, і що у них не лише рідко розвивається деменція, а й рак, діабет, ожиріння, захворювання серця, бо вони мають спільні риси у своєму стилі життя. В харчуванні вони дотримуються помірної калорійності, їдять переважно рослинні продукти (регулярно свіжу, дику зелень, фрукти, ягоди, горіхи, насіння), місцеві цільнозернові, бобові і крохмальні продукти, необроблений високоякісний рослинний жир, рибу, а на десерт їдять натуральні солодкі продукти (мед, сушені фрукти).
Вона детально розписує, які речовини корисні, а які – шкідливі для мозку, і як мозок їх отримує (що виробляє сам, а що - з їжі, і якої саме їжі слід уникати, а якій надавати перевагу). Нутриціолог пояснює різницю в потребах тіла і потребах мозку (мозку треба більше, ніж 45 високоякісних поживних речовин і незамінні для мозку поживні речовини він може взяти саме з їжі, чому не спрацьовують вітамінні добавки та які мінерали в надмірній кількості шкодять мозку і сприяють хворобі), окремо детально пояснює які жири, білки, вуглеводи, цукри, яка вода нам необхідні для найефективнішої роботи мозку. Надалі вона дає тест на визначення, на якому рівні нейрохарчування ви зараз – початковому, середньому чи просунутому, і навіть читаючи 80 запитань тесту і варіанти, можна зрозуміти, на які свої щоденні звички звернути увагу, що саме впливає на розумові здібності – в сенсі, на роботу мозку (всі ж хочуть користуватися ним на повну і безперебійно, правда?). Потім, залежно від результату, авторка дає поради щодо щоденного харчування, наприкінці є розділ рецептів і посилання на її блог з корисними для мозку стравами (пояснює, навіщо кожен інгредієнт і як можна замінити). Через деякий час, коли нові корисні звички вкоріняться, тест можна пройти знову.
Загальна теза така: чудодійних ліків не існує, лише ваш щоденний самоконтроль і свідомість у виборі їжі вбереже вас від передчасного старіння (тобто його ж не уникнути, але можна пізніше і без суттєвих змін у мозку. Старіння – це буквально усихання мозку, зменшення центрів пам’яті в ньому. Науковці проаналізували тисячі МРТ-знімків мозку на різних етапах – здорового, хворого - і виснували, що зміни наступають за десятки років до перших клінічних проявів хвороби, а зміни у стилі життя відображаються і на знімках мозку, тобто ці дослідники впевнено можуть сказати по знімку, який мозок здоровий, а який вже з віковими змінами чи з проявами хвороби). Мантра здорового мозку має звучати так: «Органічність, свіжість, різноманіття». «Якщо ви вживатимете високоякісні поживні речовини, то ваш мозок складатиметься з високоякісної тканини», тобто ми те, що ми їмо. Звертати увагу на якість їжі, уникати перероблених продуктів по можливості, більше готувати самим, а не купувати готову магазинну їжу (менше упакованого. Це також вплине і на кількість сміття, яке продукує ваше домогосподарство). Також позитивні зміни залишаться в минулому, якщо повернутися до поганого харчування. Книга має бути під рукою, щоб щодня , поки нові харчові звички не стануть нормою життя, нагадувати собі, які корисні продукти обрати, що приготувати, а якщо стає ліньки чи складно (що передує будь-яким життєвим змінам за моїми спостереженнями) нагадати собі, для чого так робити – щоб впізнавати кохану людину і своїх дітей, друзів, щоб не стати клопотом для когось у своїй старості, немічності і не нашкодити собі чи родині, щоб згадувати усі класні моменти свого життя. Ех, «Щоденник пам’яті» теж про деменцію насправді.. Хочеться такого ж сильного почуття, але щоб пригадувати все самотужки) Відповісти