Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну
Уривок із книжки Барбари Оклі від видавництва «Наш формат».
Уривок із книжки «Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну» Барбари Оклі

ЗАСВОЄННЯ ЗАМІСТЬ ЗАЦІПЕНІННЯ

Як підвищувати рівень знань і боротися зі страхом

Нові винаходи майже ніколи не з'являються одразу ідеальними. Як правило, вони проходять довгий шлях змін і вдосконалень. Перші «мобільні» телефони мали десь таку саму вагу, як кулі для боулінгу. Перші незграбні холодильники, які використовували на броварнях, були дуже ненадійними. Перші двигуни внутрішнього згоряння були велетенськими горами металу з потужністю на рівні теперішніх мопедів.

Удосконалення відбувалися після того, як винахід потрапив до користувачів і вони його протягом якогось часу випробували. Коли, приміром, ваш двигун працює в реальних умовах, ви маєте значно більше можливостей щось покращити чи додати. Саме так з'являлися корисні інновації — як, наприклад, система турбонаддування. Інженерам спало на думку, що можна збільшити потужність, якщо подавати більше повітря й більше пального до камер згоряння. Інженери з Німеччини, Швейцарії, Франції, США та інших країн змагалися між собою в доведенні базової ідеї до досконалості.

Вивчення фундаментальних основ математики і природничих наук може бути значно простішим, аніж засвоєння матеріалу, який вимагає простого запам'ятовування.
Як сформувати міцний фрагмент пам'яті

У цьому розділі ми навчимося розширювати й удосконалювати свої вміння формувати фрагменти пам'яті, як це відбувалося з винаходами. Якщо ви створите невелику бібліотеку таких навичок, це допоможе вам здобувати вищі бали на тестах і більш творчо підходити до розв'язування завдання. Ці процеси закладуть для вас основу на шляху до професійних висот. (Якщо в цьому розділі вас здивувало повернення від відкладання до формування фрагментів пам'яті — то це і є приклад чергування, тобто повернення до тієї самої теми через деякий час, щоб закріпити вивчене раніше).

Ось головна думка: вивчення фундаментальних основ математики і природничих наук може бути значно простішим, аніж засвоєння матеріалу, який вимагає простого запам'ятовування. Зовсім не йдеться про те, щоб применшити складність чи важливість запам'ятовування. Можете запитати про це будь-якого студента-медика під час підготовки до екзаменів!

Підтвердженням правдивості цієї тези є те, що коли ви починаєте працювати над задачею з математики чи природничих наук, то помічаєте, що завершення кожного кроку підказує вам наступний крок. Засвоєння методик розв'язування розвиває процеси мислення, завдяки яким ви частіше чуєте підказки власної інтуїції, яка теж розвивається. Якщо ви справді знаєте, як розв'язувати завдання, тільки подивившись на нього, ви створили фрагмент пам'яті, що «літає» вашим мозком, ніби пісенька. Бібліотека таких фрагментів у мозку дає вам настільки унікальне розуміння фундаментальних основ науки, як ніщо інше.

Отже, почнімо.
Кроки до створення міцного фрагмента пам'яті
1. Розв'яжіть задачу від початку до кінця.
(Можливо, ви вже маєте готовий варіант, бо вже розв'язували щось схоже, або ж це розписано як приклад у підручнику. Але не підглядайте у відповіді без нагальної потреби). Під час розв'язування не хитруйте, не перестрибуйте певні кроки й не залишайте завдання незакінченим, мовляв, «та це й так зрозуміло». Переконайтеся, що ви пройшли всі кроки.
2. Ще раз розв'яжіть цю задачу, звертаючи увагу на головні процеси.
Якщо вам видається дивним працювати над уже виконаним завданням, подумайте про те, чи можна добре вивчити мелодію на гітарі, якщо зіграти її тільки раз? Або чи можна наростити м'язи, якщо підняти штангу тільки раз?
3. Зробіть перерву.
Можете довчити цю тему, якщо є потреба, але потім перейдіть до чогось зовсім іншого. Наприклад, візьміться за ваші додаткові підробітки, повчіть якийсь інший предмет чи пограйте в баскетбол. Потрібно дати розпорошеному режимові мислення час на засвоєння завдання.
4. Поспіть.
Перед сном розв'яжіть задачу ще раз. Якщо наштовхнулися на труднощі, прислухайтеся до вправи. Нехай підсвідомість підкаже, що робити далі.
5. Розв'яжіть ще раз.
Наступного дня за першої нагоди розв'яжіть задачу ще раз. Тепер ви мали б упоратися швидше. Розуміння має бути глибшим. Можливо, тепер вам навіть здаватиметься дивним, чому ця вправа виглядала складною. Зараз можна зосередитися на кожному кроці розв'язання. Сфокусуйтеся на найскладніших частинах задачі. Таке тривале зосередження на складному матеріалі називається «умисним повторенням». Хоч воно часом утомлює, та все ж це один із найважливіших аспектів продуктивного навчання. Альтернативою або доповненням може бути спроба з легкістю розв'язати іншу схожу вправу.
6. Додайте нову задачу.
Візьміть іншу важливу вправу й почніть працювати над нею в такий самий спосіб, як і над першою. Розв'язання наступної задачі стане наступним фрагментом у вашій пам'яті. Повторіть кроки від першого до п'ятого із цією новою вправою. Коли все засвоїте, перейдіть до наступної задачі. Ви з приємністю зауважите, що навіть кілька міцних фрагментів у вашій внутрішній бібліотеці можуть значно підвищити рівень засвоєння матеріалу та здатність виконувати нові вправи.
7. Попрацюйте «активно».
Покроково пригадайте розв'язання під час фізичної активності, наприклад, коли йдете до бібліотеки чи займаєтеся спортом. Можете для цього використовувати хвилини, коли чекаєте на автобус, їдете в машині як пасажир або ж коли чекаєте на викладача, тарабанячи пальцями по столі. Такі «активні» пригадування допомагають розвинути вміння видобувати з пам'яті ключові тези, коли виконуєте домашні завдання чи складаєте іспит.
Часом ви наштовхуватиметеся на перешкоди в упорядкуванні свого розуміння. Те, що раніше здавалося логічним, раптом утрачає сенс.
Глухі кути: коли ваші знання не тримаються купи

Навчальний процес не завжди здійснюється логічно — не чекайте, що кожен наступний день акуратно кластиме чергову «пачку знань» на відповідну полицю. Часом ви наштовхуватиметеся на перешкоди в упорядкуванні свого розуміння. Те, що раніше здавалося логічним, раптом утрачає сенс.

Такий колапс може настати, коли мозок перебуває у стані реструктуризації знань і закладення міцнішого фундаменту. Якщо йдеться, наприклад, про вивчення іноземної, у такі періоди може здаватися, що мова раптом стає такою незрозумілою, ніби ви й не докладали стільки зусиль, щоб її опанувати.

Не забувайте, що для засвоєння нових знань потрібен час. У вас будуть періоди, коли здаватиметься, ніби в опануванні науки виступили крок назад. Це природний стан, який свідчить про те, що мозок намагається впоратися з вивченим. Ви побачите, що після виходу з таких періодів тимчасового розчарування ваш рівень знань навдивовижу зросте.

Організація матеріалу

Під час підготовки до тесту впорядковуйте вправи й методи їх розв'язання у відповідний спосіб, щоб потім можна було легко їх відшукати. Деякі студенти для спрощення пошуку прикріплюють написані від руки аркуші з розв'язаннями до відповідних сторінок у підручнику. (Якщо книжку потім треба повернути, можна використовувати стікери або малярський скотч, що не залишає слідів). Важливо писати від руки, бо саме зафіксована в такий спосіб інформація частіше залишається в пам'яті. Або ж можна робити підшивку з важливих вправ і розв'язань, щоб швидко переглянути її перед тестом.
Мудрі думки про пам'ять від одного з найвизначніших психологів

Цікавою властивістю нашої пам'яті є те, що вона краще засвоює матеріал під час активного, а не пасивного повторення. Я маю на увазі, що, наприклад, коли ви вже майже вивчили якийсь текст, краще трохи почекати та спробувати відновити його в пам'яті, не підглядаючи до книжки. Якщо ми пригадаємо саме в такий спосіб, імовірно, пам'ятатимемо цей текст і згодом. Якщо ж підглядатимемо до книжки, радше за все, вона нам знадобиться і згодом.

Вільям Джеймс, написано у 1890 році
Тест уже є важливим процесом навчання. Він «збагачує» ваші знання, значно розширюючи можливості щодо утримання матеріалу в пам'яті.
Тестування як ефективний метод навчання: постійно перевіряйте себе міні-тестами

Одним із найважливіших аргументів за напрацювання готових методів розв'язання в пам'яті є те, що така стратегія допомагає уникнути стану заціпеніння на екзамені. Заціпеніння — тобто паніка аж до ступору — може настати, якщо ваша оперативна пам'ять уже заповнена до максимуму, але вам усе ще бракує місця для даних, дуже потрібних для розв'язання.

Така практика — своєрідне міні-тестування. Дослідження показують, що тестування — це не тільки спосіб оцінити стан ваших знань. Тест уже є важливим процесом навчання. Він «збагачує» ваші знання, значно розширюючи можливості щодо утримання матеріалу в пам'яті. Це зростання рівня знань унаслідок складання тесту називають ефектом тестування. Імовірно, цей ефект проявляється завдяки тому, що тестування зміцнює й стабілізує відповідні нейронні структури в мозку. Саме про це ми говорили в розділі 4
(у частині «Практика закріплює»), де на малюнку зображалися нейронні структури, що темнішали від кількості повторень.

Ефект тестування дає певне покращення навіть у тих випадках, коли результати тесту погані або зворотний зв'язок відсутній. Проте у випадку самотестування ви, звісно ж, захочете мати зворотний зв'язок і звірите результати з відповідями в кінці книжки чи перевірите їх в інший спосіб. У навчальному процесі допомагає також взаємодія з однокурсниками й викладачами, про що ми ще поговоримо пізніше.

Ніколи не зупиняйтеся вчитися!
З повагою видавництво «Наш формат» і платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus.

Made on
Логотип Тільди НФ
Tilda