Макс Вебер

Вебер народився 21 квітня 1864 року в Ерфурті, Пруссія (Німеччина). Дитинство провів в Берліні, куди батьки переїхали невдовзі після народження старшого сина. Батько Вебера став членом Прусської палати депутатів (1868–97) і рейхстагу (1872-84).

1882 року Макс вступив до Гейдельберзького університету, через два роки перериває навчання для проходження військової служби в Страсбурзі.

В 1893 році одружується з Маріанною Шнітгер, двоюрідною сестрою, яка стане його біографом і редактором його творів. Маріанна Вебер була також видатним соціологом і відкривачем в галузі феміністичної соціології.

Глибокий вплив Вебера на соціологічну теорію обумовлено його вимогами об'єктивності в науці і аналізом людської діяльності.

В цілому величезним надбанням Вебера, як мислителя було те, що він призвів соціальну науку Німеччини, до цього в значній мірі заглиблену лише в національні проблеми, до прямої конфронтації з міжнародними велетнями європейської думки 19 -го століття Марксом і Ніцше. Завдяки цьому протистоянню Вебер допоміг створити методологію і перелік літератури з соціології релігії, політичних партій і економіки, а також по вивченню формальних організацій поведінки в малих групах і філософії історії .

Головними роботами Вебера є: Господарство і суспільство, Протестантська етика і дух капіталізму, Релігія Китаю: конфуціанство і даосизм, Релігії Індії: соціологія індуїзму та буддизму, Древній юдаїзм.