Бібліотека античної літератури

В літературі середньовічної Візантії поганин Марк Аврелій постає обізнаним у багатьох науках мудрецем і сповненим чеснот праведником, якому мало що бракує до навернення в істинну віру. Ренесансна Європа вбачала в Маркові Аврелієві досконалий взірець правителя-гуманіста, чия розсудливість в

Луцій Анней Сенека (бл. 4 до Р. Х. – 65 по Р. Х.) – римський філософ і письменник, видатний представник стоїцизму. У його «Моральних листах до Луцілія» звучать заклики жити у злагоді з природою, несхитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення. Філософсько-етичні

В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських "Діалогах" видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти

До книжки «Збитошна пора» увійшли переважно автобіографічні оповідання автора, в яких багато гумору та веселих пригод. Окрему рубрику складають любовні історії, які траплялися з автором в різний час.

«Любовні елегії» («Любощі») й «Мистецтво кохання», як і «Метаморфози» – найпопулярніші твори видатного римського поета Овідія. Тонкий гумор, проникливий психологізм, живі сценки з тодішнього життя і блискучий вірш упродовж віків привертають увагу читача й надають цим творам непроминальної

«Строкаті історії» Клавдія Еліана – багатий розмаїттям збірник анекдотів, переказів, притч, розгорнутих висловів видатних людей, спостережень над рослинним і тваринним світом та історичного матеріалу розповідного або ж описового характеру в дуже елегантній прозі. Це праця освіченого римлянина,

Аніцій Манлій Торкват Северин Боецій (лат. Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius), відомий в історичних документах під ім’ям Аніцій Манлій Северин (біля 480– 524 рр. н.е.) – римський державний діяч періоду пізньої античності, філософ-неоплатонік, математик, теоретик музики, християнський

Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт Ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує риському філософу, оратору: стиль його листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона

Із «Листів» письменника і суспільного діяча Плінія Молодшого, стилістично довершених текстів, зразків високохудожньої інтелектуальної прози, проступає непересічна, глибоко гуманна особистість їхнього автора на тлі доби: маємо живе уявлення про матеріальне і духовне життя освічених верств тодішнього