Тамара Клюкіна

«Перш ніж піти, я запитала: Скажи, а ти мене кохаєш?. Ти довго не відповідав, а потім зронив уперто: Мені хороше з тобою. Хіба цього не достатньо?. Тієї миті я вкотре переконалася, що здатна по-жіночому прикрашати геть усе — власне життя, почуття коханого чоловіка, навколишній світ». «Якби ти

Знаєш, кого ти нагадуєш мені? На старовинній вулиці Стамбула є незвичайні сходи, що звуться Комондо, їх збудували у вигляді двох вісімок. Чари в тому, що на них можна впасти, але скотитися до кінця — ніяк. А ще, хоч би скільки плутався між східців, Комондо виведе до рівної світлої вулиці. Хлопче,

Моя бабуся казала, що приготування їжі — це можливість поділитися своєю любов’ю, щастям. Коли вона заливала пахлаву медовим сиропом, пошепки примовляла: Нехай у всіх, у кого гіркота в серці переважає, доля зміниться на ліпше. Коли посипала чебрецем плов із булгура, заплющувала очі й продовжувала: