Жан-Поль Сартр

Народився 21 червня 1905 року в Парижі. Закінчив Вищу нормальну школу (1929), один з найпрестижніших навчальних закладів Франції, здобувши докторський ступінь. Працював викладачем філософії. Перебував у відкритому шлюбі з Сімоною де Бовуар. Під час Другої світової війни 9 місяців був у полоні. Згодом став членом Світової ради миру (1953).

У літературі дебютував романом «Нудота» (1938) та збіркою прози «Стіна» (1939).

Творчість Сартра – яскравий зразок екзистенціалізму. Автор описує незвичні, хворобливі стани психіки, розум і почуття людини у відчаї, а також конфлікт між пристосуванням і істинним буттям.

Творчий доробок: п’єси «Мухи» (1943), «За зачиненими дверима» (1944), книги «Екзистенціалізм – це гуманізм» (1945), «Критика діалектичного розуму» (1960), автобіографія «Слова» (1964).

Українською перекладено трилогію «Шляхи свободи», книги «Нудота», «Буття і ніщо».