Василь Голобородько

Народився 1942 року в селі Адріанополі на Луганщині. З 1965 по 1967 рік навчався у Донецькому педагогічному інституті, з якого був відрахований за активну проукраїнську позицію. З 1968 по 1970 рік перебував на військовій службі в будівельних загонах на Далекому Сході. Працював на шахті та в Андріанопільському радгоспі. У міжчассі закінчив Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка. З 2004 по 2014 рік жив та працював у Луганську, звідки був змушений виїхати з розгортанням російсько-української війни. Наразі мешкає у Будинку творчості письменників у місті Ірпінь.

Вірші Голобородька публікувалися на шпальтах радянської періодики з 1963 року. Перший тираж збірки поезій «Летюче віконце» було знято з друку та знищено внаслідок відмови автора працювати з радянським КДБ. Наступні роки з 1969 по 1986 минули для поета в умовах творчого небуття – поезія Голобородька була заборонена на теренах Україні. Попри цей політичний мораторій на творчість автора, 1970 року збірку «Летюче віконце» було надруковано за межами країни у Балтиморі, США. З 1988 року поезія Голобородька нарешті потрапила до рук українських читачів. Вийшли друком збірки «Зелен день» (1988), «Ікар на метеликових крилах» (1990), «Слова у вишиваних сорочках» (1999), «Віршів повна рукавичка» (2010) та ін.