Станіслав Пшибишевський

Станіслав Пшибишевський народився в Польському селі Лоєво у 1868 році. Вивчав архітектуру та медицину в Берлінському університеті Гумбольдів, підробляв репетитором, дописував для низки літературних періодичних видань. На початку 1890 рр. працював в редакції емігрантського соціал-демократичного тижневика «Gazeta robotnicza»

Літератор-бунтівник починав писати німецькою, проте згодом переклав власні твори польською. Він є автором десятка оповідань та романів, декількох п'єс та есеїв, в яких розглядає психологію людини, та польського громадянина зокрема, а також походження зла через призму езотеричних вчень. Його за правом вважають найяскравішим представником польського модернізму.

Пшибишевський був гультяєм та центром осередку богеми, спочатку берлінської, а після одруження та переїзду до Консвінгера й норвезької. Стріндберг захоплювався його творами, а Едвард Мунк надихнувся на створення свого легендарного «Крику» після знайомства з романом письменника «Totenmesse».