Микола Вороний

Микола Вороний походив із ремісничої родини, здобував освіту в Харківському реальному училищі. Однак проблеми із владою розпочались у юнака вже тоді, тому його було відраховано за народницькі погляди та розповсюдження забороненої літератури.

Впродовж трьох років йому було заборонено вступати до вишу, але згодом він таки продовжив освіту у Відні та Львові, де вивчав філософію та звів знайомство з Іваном Франком.

Разом із ним долучився до шевченківців та брав участь у редагуванні та випуску періодики проукраїнського, ідеологічного спрямування. Займався режисурою в першому професійному українському театрі «Руська бесіда», був залучений до театральних колективів у Львові та Києві, викладав драматичну майстерність у вищих навчальних закладах.

У 20-х емігрував до Польщі, а через декілька років після повернення в Україну був звинувачений у шпіонажі органами НКВС та засуджений до розстрілу.

Літературну діяльність розпочав ще в юнацькі роки та, за допомогою своїх творів, повсякчас закликав до усвідомлення читачами національної ідентичності й відновлення історичної пам’яті. На вшанування творчого шляху поета його ім’ям названі вулиці в декількох українських містах.