Марко Черемшина

Народився 1874-го року на Галичині у селянській родині. Навчався у Коломийській гімназії, де освітній процес провадився польською мовою, тому хлопцю довелося швидко її опанувати. У цей період починає писати, надсилає твір на конкурс під псевдонімом. Вже тоді цікавився громадським та культурним життям рідного краю.

Після закінчення навчання (1896) продовжив освіту за правничою спеціальністю у Віденському університеті, виходить друком його дебютне оповідання під назвою «Керманич» у часописі «Буковина». У 1900–1901-х опубліковані твори малої прози автора, що зробили його одним із найвидатніших українських новелістів початку двадцятого століття, книга вийшла під загальною назвою «Карби. Новели з гуцульського життя». Її наскрізною темою є зубожіле село за австрійського панування.

Із 1912-го працював адвокатом, поєднував практику із суспільною та просвітницькою роботою. Із 1919-го писав історії, присвячені злидням та бідам українців за часів Першої світової. Досконало володів понад десятьма мовами. Загалом у творчому доробку письменника близько шістдесяти творів.

Його прозові твори ввійшли до збірки «Українська модерна проза» (видавництво «Фоліо»),«Таємна пригода. Антологія української еротичної прози межі ХІХ-ХХ століть» («Yakaboo Publishing»).

2023-го у видавничому домі «Discursus» опублікована книжка «Райска птиця. Зібрання творів»: найповніше видання літературної спадщини прозаїка.