Ґай Саллюстій Крісп

Походив з родини плебеїв, вільних, але позбавлених, на противагу патриціям, політичних прав. У 55 р. до. н. е. здобув звання квестора, а згодом, у 52 р. до. н. е., – народного трибуна. Відомий своєю ворожістю до іншого знаного політика та оратора Цицерона. У 50 р. до. н. е. був виключений з лав сенату, але за підтримки Цезаря повернувся до сенату вже за рік. Очолював флот Римської республіки, відстоював інтереси Цезаря та був проконсулом у Нумідії. Згорнув політичну кар’єру з вбивством Цезаря та решту життя, до 35 р. н. е., займався літераторством.

У творчій спадщині славетного давньоримського історика, що вціліли з часів минувшини, такі твори, як «Югуртинська війна» та «Змова Катіліни». Останню було перекладено українською книжковим видавництвом «Апріорі». Найзнаменніша праця Ґая Саллюстія Кріспа, його magnum opus – Historiarum libri quinque, в якій висвітлюються події з 78 по 66 р. до н. е., а також кілька епістолярних документів.