Євген Гуцало

Євген Гуцало народився на Вінниччині, у родині вчителів. Він жадібно поглинав книжки та був вкрай охочий до науки. Писати почав ще в дитинстві, надсилав перші оповідання та вірші на публікацію до періодичних видань, проте діставав відмови й настанови покращувати свою майстерність. Батьки завжди підтримували та заохочували його.

Навчався в Ніжинському педагогічному інституті, там долучився до літературної студії та продовжив вдосконалюватись, як автор. Публікуватися не випадало, адже його твори не вписувались у тісні рамки соцреалізму та зазнавали нищівної критики. Попри це, завершивши навчання, дописував для газет по всій Україні, а згодом обійняв посаду редактора у видавництві «Радянський письменник».

Талант не лишається непоміченим і в 1962 році була видана його перша збірка оповідань «Люди серед людей». З цієї пори він працював неймовірно плідно, надійно вписавши своє ім’я в плеяду шістдесятників, поряд із Ліною Костенко та Григором Тютюнником.

У часи застою, коли багатьом авторам довелося замовкнути або підлаштуватись і догоджати системі, він віднайшов спосіб писати про дійсність, якою її бачив, та не потрапляти в жорна цензури, використовуючи містичні, фантастичні та сюрреалістичні мотиви.

Після здобуття Україною незалежності, нарешті, зміг висловлюватися відкрито та вдався до написання публіцистичних праць про те, що насправді турбувало його всі ці роки. Досить гостро висловлювався щодо російсько-українських відносин.