Альбер Камю

Народився 1913 року в Алжирі у французько-іспанській сім’ї, в ранньому віці втратив батька. Закінчив Університет Алжиру, захистивши дипломну роботу з християнської метафізики (1936). Працював театральним режисером, журналістом. Був членом Руху Опору, публічно виступав проти злочинів нацизму та сталінізму, здобувши неофіційний титул «совість Заходу». Загинув у автокатастрофі (1960).

Дебютував книгою есеїстики «L'Envers et l'Endroit» («Зворот і лице»,1937).

Провідна тема творів — абсурд людського існування, протест проти соціальних інституцій, що поневолюють людську свободу.

Творчий доробок: романи і повісті «Бенкет» (1939), «Бунтар» (1951), «Падіння» (1956), п’єси «Каліґула» (1944), «Реквієм по монахині» (1956).

Українською мовою видано: «Вибрані твори у трьох томах» (1996-1997), «Чужий», «Щаслива смерть. Перша людина». «Наш формат» записав аудіокнигу «Чума».