Жорж Санд

Здобула освіту в монастирі, планувала піти в черниці, багато читала. Успадкувала маєток від бабусі-аристократки, через рік вийшла заміж. Шлюб виявився невдалим, тому жінка вдалась до безпрецедентного на той час кроку: покинула чоловіка та поїхала до Парижу. Там влаштувалась до періодичного видання під назвою «Фігаро». Писала статті мистецтвознавчого та літературознавчого напрямків.

Для повної фінансової свободи та незалежності вирішила спробувати себе у письменництві. Створила романи «Індіана», «Валентина», «Жак», «Лелія», а згодом, у співавторстві з журналістом Жулем Сандо «Роз і Бланш». Свої рукописи підписувала чоловічим псевдонімом «Жорж Санд».

Написала мемуари «Історія мого життя». Приятелювала із Ґюставом Флобером, Оноре де Бальзаком, Віктором Гюго. Мала стосунки із Шопеном.

Роман «Консуело» вважається вінцем творчості письменниці.

2016 у видавництві «Апріорі» друком вийшов український переклад видання «Про літературу та мистецтво», в якому осмислюється роль мистецтва у суспільстві загалом та у житті окремої людини зокрема. Є значним внеском у розвиток європейської естетичної думки ХIХ століття. 2019 року з’явився переклад книги Жорж Санд «Чортова калюжа» (належить до циклу «сільських повістей авторки »), у якій, крім психології родинно-шлюбних стосунків, є чимало етнографічних відомостей щодо весільних традицій тієї епохи.