Юрій Іздрик

Народився на Заході України (м. Калуш) у багатодітній родині. З дитинства навчався грати на різних музичних предметах (віолончель, фортепіано, гітара), у підліткові роки писав перші поезії. Закінчив школу з відзнакою та вступив до Національного університету «Львівська політехніка». У часи навчання заснував власний рок-гурт, грав у студентському театрі, відвідував лекції з мистецтвознавства.

Працював на заводі ливарних машин і шукав своє справжнє призначення у житті. Разом із Юрієм Андруховичем став засновником періодичного видання «Четвер», де друкував і власні поетичні твори; створював інсценізування для театру.

На початку 90-х захопився малярством, брав участь у художніх виставках (його роботи знаходяться у приватних колекціях та галереях не тільки України, а й Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США).

Перше оповідання надруковане 1994 у журналі «Сучасність», а через кілька років побачив світ і дебютний роман — «Воццек».

Збірка есеїв «Таке» була відзначена як «Книга року Бі-Бі-Сі» (2009).

2014-го разом із Г. Семенчуком започаткував «DrumТИатр» (музичний колектив).

До видання «Номінація» («ВСЛ», 2016) увійшли різножанрові прозові твори автора: роман, оповідання, есеї. Його проза — це гра в мову і гра з мовою, яка не залишить читача байдужим.

«Ліниві і ніжні», що вийшла 2018-го року у «А-ба-ба-га-ла-ма-га» об’єднує найкращі поезії поета, а також його найновіші вірші.

У 2020-му «Meridian Czernowitz» надрукувало книжку «Після прози», завдяки якій можемо простежити зміни у віршованій манері Іздрика, адже у збірці вміщені твори, написані митцем протягом двох десятиліть.

2023-го отримав нагороду «Найкраща чоловіча роль другого плану» престижної премії «Золота Дзиґа» (фільм – «Я і Фелікс»).

2023-го року у «Видавництві Старого Лева» вийшла друком нова поетична збірка «Третій рай» — своєрідна рефлексія на тему того, що таке для сучасної людини справжній рай на землі. Потужні метафоричні вірші вдало поєднуються із візуальною складовою.