Володимир Попов

Володимир Костянтинович Попов народився в 1947 році в Москві. У 1966-1969 роках проходив строкову службу в Радянській Армії на території Східної Німеччини. Вищу освіту здобув, навчаючись на вечірньому факультеті Всесоюзного юридичного інституту. Працював слюсарем-випробувачем в конструкторському бюро Іллюшина.

Володимир Попов розвідник - офіцер, 20 років пропрацював в КДБ. Був офіцером радянської держбезпеки з 1972-1991, працював в П'ятому Головному Управлінні КДБ та 12 років займався контррозвідувальним забезпеченням каналу міжнародного спортивного обміну, запобігаючи спробам втечі радянських спортсменів на Захід. У серпні 1991 року відмовився підтримувати путч та був звільнений зі спецслужб. Після невдалої спроби в 1994 році виїхати в США, він зумів покинути Росію тільки в 1996 році отримавши візу в Канаду, де він і мешкає.

Ім'я Володимира Попова спливло в громадськості, коли у світ вийшла книга "КДБ грає в шахи" у 2009, написана в співавторстві з Юрієм Фельштинським та відомими шахістами Віктором Корчним та Борисом Гулько. Пізніше він дає відверті інтерв'ю норвезькому онлайн-виданню "Nettavisen" та датській загальнонаціональній суспільно-політичній щоденній газеті "Ekstra Bladet".

У творчому здобутку автора – книг і мемуари про діяльність КДБ СРСР та становлення режиму нинішнього російського президента. Книга "Від Червоного терору до мафіозної держави. Спецслужби Росії в боротьбі за світове панування (1917-2036)" є своєрідним дослідженням того, чим небезпечна для Росії та решти світу держбезпека, що стоїть біля керма управління ядерною державою. Описував в чергових розслідуваннях - мемуарах історію створення та існування ПВК "Вагнер". Остання робота автора – книга "Заговор негодяев. Записки бывшего подполковника КГБ" в якій розповідається про становлення режиму російського президента Володимира Путіна, його соратників, а також про роботу в комітеті держбезпеки.