Володимир Гнатюк

Народився 1871 року на Галичині у селі Велеснів. Студіював слов’янську філологію, українську мову та літературу на філософському факультеті Львівського університету під проводом М. Грушевського та О. Колесси. По закінченню навчання здобув місце вченого секретаря у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові. Був збирачем та текстологом фольклорно-етнографічного матеріалу українського народу. Брав участь у серії дослідницьких подорожей Закарпаттям, вивчаючи культуру і побут лемків закарпатської смуги. Вивів українську фольклористику на світовий рівень. Життєвий шлях Володимира Гнатюка добіг кінця 6 жовтня 1926 року.

Окрім багатої епістолярної спадщини та перекладної літератури, видав низку науково-дослідницьких монографій з етнографії, фольклористики, мовознавства, літературної критики. У доробку провідного українського етнографа шеститомник «Етнографічні матеріали з Угорської Руси» (1897-1911), дилогія творів «Колядки і щедрівки» (1914), два видання «Галицько-руських народних легенд» (1902—1903) та чимало інших народознавчих праць національного та світового значення.