Валерій Шевчук

Випускник історико-філологічного факультету Київського університету . В студентські роки почав писати вірші та новели. Перше надруковане оповідання - Настунька вийшло в 1961 році в Житомирі. В 60-х роках написав близько 20 новел, одна з яких - «Вона чекає його, чекає», згодом була екранізована. В цей період написав повісті «Середохрестя», «Золота трава» і перший варіант повісті «Мор» ( твір допрацьовано в 1983 році), історичні та фольклорно-фантастичні оповідання,1967 вийшла книжка «Серед тижня». В цьому ж році став членом Спілки письменників України. В 1987 році нагороджений премією ім. Т. Шевченка за роман Три листки за вікном.

Протягом другої половини ХХ ст. надруковано: «Крик півня на світанку», «Долина джерел», «Тепла осінь», «На полі смиренному», «Дім на горі», «Маленьке вечірнє інтермеццо», «Барви осіннього саду», «Три листки за вікном», «Камінна луна» , «Птахи з не видимого острова», «Дзиґар одвічний», «Дорога в тисячу років», «Панна квітів», «Із вершин та низин», «Стежка в траві. Житомирська сага» , «У череві апокаліптичного звіра», «Козацька держава. Етюди до історії українського державотворення», «Око прірви», «Жінка-змія», «Юнаки з вогненної печі», «Біс плоті» та ін.

Загалом літературознавці виділяють три напрямки творчості Валерія Шевчука - історична проза, твори, що описують сучасне життя і літературознавчі праці.