Улас Самчук — український письменник, публіцист, урядовець УНР у вигнанні. Тираж рівненської газети Волинь під його керівництвом сягав 60 тисяч примірників у непростих 1941-1942 роках. Розглядався як можливий кандидат на Нобелівську премію за епопею Волинь.
Роки життя
20.02.1905 — 09.07.1987
Освіта
Вроцлавський університет
Книги Уласа Самчука
Біографія Уласа Самчука
Навчався в Кременецькій гімназії, у Вроцлаві та Українському вільному університеті у Празі, однак жодної освіти не міг закінчити через воєнні події, попри це володів п’ятьма мовами. Служив у польському війську, працював у Німеччині, протягом 1929-1941 років жив у Чехословаччині, 1948 року переїхав до Канади. Член ОУН.
Перше оповідання На старих стежках (1926) вийшло друком у Варшаві.
Здобув визнання у західних критиків Європи та Америки, його називали волинським Гомером. Засновник Світового конгресу українців (1967).
У доробку автора художні твори: роман-трилогія Волинь (1929-1937), присвячена трагедії голодомору Марія (1934), незакінчений цикл романів OST, романи про змагання УПА (Чого не гоїть огонь, 1959), про нав’язану карпатським українцям ворожнечу (Гори говорять 1934), про долю емігрантів; спогади На білому коні (1956).
Твори перекладено польською, хорватською, французькою та англійською мовою.
Відгуки про Уласа Самчука Новий
Поділіться своїми враженнями!