Тодось Осьмачка

Тодось (Феодосій) Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині, в сім'ї бідних селян. Початкову освіту отримав в Куцівській церковнопарафіяльній, а потім в земській школі міста Матусів. Самотужки займавшись освітою, склав іспит на земського вчителя, після чого недовго вчителював у народних школах. У 1917–1919 роках воював в елітних частинах Армії УНР -"чорних запорожцях." З 1920 року був інструктором з підготовки робітників освіти в Кременчуку, через рік вступив до Київського інституту народної освіти, але через два роки був виключений за симпатію до Української комуністичної партії. Під час короткого студентського періоду занурюється в літературне життя та пише поетичну збірку "Кручі", після якої про поета заговорили як про автора з неповторною індивідуальністю.

На початку 20 - х років увійшов в Асоціацію Письменників, пізніше приєднався до групи "Ланка". У цей період у світ вийшли авторські поетичні збірки "Скитські вогні" і "Клекіт". В умовах тоталітарного радянського режиму його творчість постійно переслідувалась та критикувалась. Поета двічі заарештовували, примусово лікували в психіатричних лікарнях, звідки від втікав. Під час Другої світової переїхав спочатку до Галичини, а потім до Німеччини, перебуваючи в таборах для переміщених осіб. В післявоєнні часи приєднався до Мистецького українського руху, плідно творив та надрукував повість "Старший боярин" і поему "Поет".

З 1949 року проживав у США, недовгими періодами мешкав у Канаді та Франції, на писав за цей час "Китиці часу", "Із-під світу", "План до двору" та "Ротонда душогубців". Подорожуючи по Європі в 1961 році, його розбив нервовий параліч, друзі перевезли його до США в психіатричну лікарню, в якій він і помер через рік.