Тарас Мельничук

Поет народився в селі Уторопи, на Івано-Франківщині. Закінчивши школу, працював коректором у районній газеті. Проте за часів радянської влади було важко утриматися на одному місці, тому довелося працювати і на тяжких, далеких від інтелектуальної творчості роботах у Республіці Комі та на Донбасі. Навчався в Чернівецькому національному університеті, проте був відрахований, працював у редакціях місцевих газет в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

Перша лірична збірка вийшла друком 1967 року у видавництві «Карпати». Після цього вступив до Московського літературного університету, а от наступний рукопис збірки «Чага», поданий до видавництв став початком гонінь та репресій для літератора. 1972 року був заарештований та засуджений до таборів, де й перебував 3 роки, а в 1979, знов, на 4 роки, за антирадянську діяльність.

Ув’язнення, постійний тиск правоохоронних органів та марні пошуки роботи зламали поета і він почав пити. Унаслідок цього потрапив до лікарні, а потім і до психіатричної установи, не без клопотання функціонерів радянської влади. Мельничук зміг пережити всі випробування каральної психіатрії та був звільнений після Чорнобильської катастрофи.

На початку 1990-х, його твори знову почали видавати, вин здобув визнання і збірка, що спричинила всі страждання, нарешті побачила світ. Нині іменем автора названа літературна премія, яка щорічно вручається в Коломиї, а в мережі доступний сайт, присвячений його творчості.