Навчався у Чиказькому та Північно-західному університетах, бакалавр антропології й соціології (1937). Працював викладачем, літературним оглядачем, перекладав з ідиш.
Перший роман «Між небом і землею» (1944) став початком успіху митця.
Основна тема творчості Беллоу — збереження власного «я» у хаосі суспільного тиску й різноманітних вимог.
У доробку автора романи «Пригоди Огі Марча» (1953), «Планета пана Семлера» (1970), «Грудень декана» (1982), прозові збірки «Спогади Мосбі» (1968), «На пам’ять про мене» (1990), «Вибрані оповідання» (2001), п’єса «Останній аналіз» (1964», есе «До Єрусалиму і назад: особисті враження» (1976).
Українською перекладено: «Гендерсон, повелитель дощу», «Дар Гумбольдта», «Герцоґ».
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%