Софія Яблонська народилась у селі Тарасівка, Львівської області у 1907 році. Її батько був лікарем, спогади про дитинство поряд із ним письменниця виклала у своїй «Книзі про батька». Жіночу гімназію Софія закінчила у Таганрозі, куди родина переїхала на початку Першої світової війни.
У 1921 році Яблонська повернулась на батьківщину. Тут вчилась на вчительку, відвідувала курси крою та шиття, на яких познайомилась з письменницею Оленою Кисілевською, а потім жіночі курси комерційної діяльності у Львові, та переломним моментом у житті дівчини стала драматична школа, що відкрила їй шлях до театру.
У середині 20-х років XX сторіччя вона займається кінопрокатом та вирушає до Парижа, щоб навчатись мистецтва документалістики й саме у середовищі паризької богеми захоплюється ідеєю подорожей світом. На початку 30-х вона здійснює навколосвітню подорож. Яблонська фільмує її та надсилає репортажі про свої пригоди у жіночі часописи, стаючи визначною постаттю тогочасного феміністичного руху.
Літературний спадок цієї видатної жінки складається з декількох епічних творів, натхненних мандрами, а також посмертних видань, опублікованих завдяки роботі Марти Калитовської — вірної подруги письменниці.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%