Народився 1876-го року у Київській губернії (теперішня Черкаська область) у родині священника. Навчався у столичній духовній семінарії, Київському університеті Святого Володимира на юридичному факультеті.
Ще студентом брав активну участь у житті суспільства, був членом громадсько-політичних організацій. 1904-го — один із засновників Української радикальної партії. Очолював процес формування селянської спілки, за його сприяння створена організація вчителів і діячів народної освіти.
Публіцистичні статті та нариси друкували у таких часописах, як «Нова Рада», «Записки НТШ», «Україна» та інших. Один із зачинателів видавничого дому «Вік». Входив до УЦР, Секретаріату УНР.
Після затвердження радянської влади змушений переховуватися, 1919-го за сприяння Української академії наук амністований. Очолив Спілку Визволення України, що діяла нелегально. 1929-го його заарештували та репресували за сфабрикованою тоталітарною владою справою. 1939-го загинув у в’язниці на чужині, реабілітований посмертно 1989-го.
У творчому доробку митця численні критично-біографічні нариси про письменників-класиків (Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Тарас Шевченко та інші).
2011-го у «Темпорі» побачили світ мемуари письменника «Щоденник. Про дні минулі (спогади)». 2014-го у видавництві «Дух і Літера» опублікована книжка «Публіцистика революційної доби», де вміщені близько восьмиста критичних статей та рефлексійних повідомлень діяча. Повісті автора ввійшли до видання «Розстріляне відродження» («Фоліо», 2023).
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%