Рудольф Еріх Распе

Народився 1736 року на північно-західних теренах Німеччини у Ганновері. Студіював філологічні дисципліни та юриспруденцію на факультеті Лейпцизького університету, згодом вступив до Геттінгенського вишу. До того як посісти місце хранитель коштовностей ландграфа Фрідріха II Гессена-Касселя, працював клерком в Ганноверській бібліотеці, займався перекладами поетики Оссіана та інших літераторів.

Також публікував наукові розвідки з філософії, мінералогії, хімії тощо. У 1765 році видав друком першу збірку філософських трактатів Лейбніца. У 1769 році завдяки дослідженню з зоології, включеного до багатотомника Philosophical Transactions, Распе було прийнято до Лондонського королівського товариства з розвитку природничих знань. Втім, успішній кар’єрі науковця завадили численні борги, що обумовили зловживання обов’язками хранителя у Гессен-Касселі. У 1775 році Распе був змушений виїхати до Голландії, а слідом до Англії, переховуючись від переслідувань. У вигнанні, з 1785 року розпочинає роботу над циклом пригодницьких історій Мюнхгаузеніади. Життєвий та творчий шлях письменника добіг кінця 1794 року.