Ростислав Кузик

«Поезія Ростислава Кузика – це проростання. На цьому можна було б і зупинитися, але ми мимоволі наводимо оптику, підсилюємо контраст, хочемо роздивитися, що ж там унизу. З чого вона проростає, з якого ґрунту? Але внизу – тінь, якісь сплутані кореневища, майже нічого не розібрати, таке все

Поетична антологія «Поміж сирен» — свідчення великої війни, що мала нас знищити й обнулити українську культуру. Але всупереч усьому ми вистояли, а наша поезія звучить надпотужно і щиро, єрихонськими трубами руйнує мури, якими обгороджено душі, сягає сердець. Відкритих. Зболених. Чутливих. Сердець,