Олесь Досвітній

Народився 1891-го року на Харківщині. Після закінчення земської школи (навчався там чотири роки) працював у земській управі писарчуком, пізніше — у цукроварні. Під час революційних подій 1905-го брав участь у суспільних подіях та висловлював політичну точку зору на шпальтах місцевої преси та київського часопису «Рада», за що був звільнений із роботи.

Був писарем у штабі Кавказького корпусу, за підбурювання солдатів засуджується до розстрілу. Після довгих поневірянь втікає до Сан-Франциско. 1920-го повернувся на Батьківщину, займав посаду редактора газет «Селянська правда», «Хліб і залізо», деякий час очолював Українське товариство драматургів та композиторів.

У 20-х роках ХХ століття був головним редактором Всеукраїнського фото-кіноуправління у місті Харкові. У цей час виходять дебютні збірки оповідань письменника «Розкаяння» та «Чия віра краща». Популярною автора зробила книга малої прози під назвою «Тюнгуй», його твори перекладали англійською, німецькою та іншими мовами. Загалом у творчому доробку автора близько двадцяти книг («Американці», «На чужині», «Нас було троє»...).

Написав сценарій кінострічки «Провокатор» (1927). Входить до складу літературних організацій «Гарт», «ВАПЛІТЕ». 1933-го, у розпал сталінських репресій, заарештований, а згодом засуджений до страти за буцімто «участь у терористичній антирадянській діяльності». 1955-го реабілітований посмертно за клопотанням дружини Марії Курської-Досвітньої.

2024-го у видавництві «Ще одну сторінку» вийшла друком книжка «Без стерна», куди ввійшли такі оповідання митця, як «На плавнях», «Жебрачка», повісті «Гюлле», «Алай» та інші.