Олег Романенко

Це експериментальна поетична книжка, що поєднує інтимну лірику, гротеск, сповідальність та хорову драматургію. У ній автор досліджує людську вразливість, тілесність, самотність, любов і смерть — крізь призму різких, часом шокуючих образів. Мова — жива, пряма, без прикрас; вона створює потужний

Вірші Олега Романенка про любов і життя. Він пише іронічно, місцями меланхолійно, а інколи — лірично. Ліричний суб’єкт ходить по землі, вдихає випари міста, думає, спить, згадує, знову ходить. У нього лишається незрима насолода від спостерігання за світом, у нього жевріє надія на цей