Ніна Бічуя

Народилася 24 серпня 1937 року в Києві. Закінчила середню школу №5. Студіювала на факультеті журналістки Львівського університету, по закінченню якого працювала за фахом. З 1989 по 1997 рік була редакторкою часопису «Просвіта». Працювала модельєром та помічницею режисера у Львівському театрі юного глядача. Окрім письменництва перекладає твори сучасних польських літераторів, серед яких Ольга Токарчук, Яцек Бохенський, Людвік Єжи Керн, Єжи Ґротовський.

В авторському доробку Ніни Бічуя: «Дрогобицький звіздар» (1970), «Квітень у човні» (1981), «Десять слів поета» (1986), «Канікули у Світлогорську» (1967), «Шпага Славка Беркути» (1968), «Звичайний шкільний тиждень» (1973), «Яблуня і зернятко» (1983). Перевидані у 2000-х роках новели та оповідання авторки увійшли до книжок «Землі роменські» (2011), «Великі королівські лови» (2011), «Три театральні повісті» (2015). Роман «Мандрівки близькі і далекі» (2020) та зібрання публіцистичних творів «Чистий метал людського слова» (2020) написані у співавторстві із Василем Габором та Наталією Іваничук.