По завершенню навчання в Мадриді майбутній письменник повертається до Більбао, де стає викладачем латини. У 1891 році отримує місце професора філософії та античної літератури Саламанського університету, а згодом займає посаду ректора. У 1901 році Міґеля де Унамуно було відправлено в заслання на острів Фуертевентура внаслідок причетності до виступів проти режиму Прімо де Рівери. Повернувшись з вигнання, розпочинає політичну кар’єру. Виступає від партії Кортесів та проти республіки. У 1936 році бере участь у франкістському заколоті, за участь у якому відбував покарання під домашнім арештом.
Авторський доробок Міґеля де Унамуно сформовано низкою різноманітних за своїм жанром творів, що відображали ідеї та погляди середньовічних містиків, а також європейських філософів Блеза Паскаля та Сьорена К’єркегора. Однією з найвідоміших праць Міґеля де Унамуно є прозовий твір, опублікований у 1905 році, – «Життя Дон Кіхота і Санчо», джерелом натхнення до якого став роман Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%