Мері Шеллі

Меррі Волнстонкрафт Ґодвін, а саме так звали письменницю в дівоцтві, рано втратила матір, мала важкі стосунки з мачухою, проте здобула прекрасну домашню освіту. Подорослішавши, вона вела доволі нетиповий для тогочасного поважного суспільства спосіб життя та зналась із лондонською богемою.

Під час подорожі до Швейцарії разом із чоловіком, всесвітньо відомим денді Лордом Байроном та молодим лікарем, який згодом стане прадідом «Сутінок» Джоном Полідорі, шановне товариство заклалось, що кожен з них напише власну моторошну історію. У передмові до свого легендарного твору авторка пише, що їй ніяк не вдавалось придумати щось путнє до однієї безсонної ночі. Тоді після довгої дискусії на тему принципу життя та можливості оживити те, що померло, вона, ніби наяву, побачила сюжет своєї історії.

Критики досі дискутують щодо того, яка частка авторства Персі Шеллі у цьому творі, попри це він всотався у тіло сучасної масової культури. Як сам Франкенштейн, так і історія його створення, неодноразово були обіграні у фільмах та книгах, а саме зображення героя є традиційним атрибутом будь-яких розваг із присмаком горору.