Народилася 1937-го року у Харкові в родині військовослужбовця. Вищу освіту здобула за спеціальністю «філологія» у Харківському державному університеті. Працювала у часописах та на телебаченні, спеціалізувалась на літературі і мистецтві. На початку 1970-х почала викладати: була викладачкою архітектурних кафедр в сільськогосподарському та інженерно-будівельному інститутах. Із 1997-го –професорка, завідувачка кафедри теорії і історії мистецтва у художньо-промисловому інституті міста Харків.
У сфері наукових інтересів та досліджень – українське мистецтво 20-х-30-х років двадцятого століття, монументалізм, бойчукізм. 2004-го року захистила докторську дисертацію про Михайла Бойчука та його бачення концепції розвитку національного мистецтва. Брала активну участь у всеукраїнських, міжнародних наукових конференціях у нашій державі та у європейських країнах.
Співавторка методики оцінювання втрачених пам'яток художньої культури під час російсько-української війни. Написала численні наукові статті, розвідки, монографії, книги. Серед них видання «Школа Раєвської-Іванової» (2020), «Вища мистецька школа Харкова: від модернізму до трансформації (1921–1962)» («Видавець Олександр Савчук», 2023). Входить до Національної спілки художників України та академії мистецтв, нагороджена Золотою медаллю НАМ України (2011).
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%