Народився, ймовірно, 1283 року в Кіото. З 17 років був охоронцем в імператорському палаці. 1324 року, відійшовши від суспільного життя, став буддійським монахом і пустельником, взявши ім’я Кенко-Хоші, дослівно «чернець Кенко». За переказами, таку переміну способу життя могло викликати невзаємне кохання або смерть імператора.
Дебютував поетичними творами, брав участь у придворних конкурсах. Славу та визнання здобула збірка 243 есе «Записки знічев’я» (близько 1330), опублікована після смерті автора, що до 17 століття вже стала класикою. Книга увійшла до програми середньої школи в Японії.
Стиль Кенко нагадує потік свідомості: автор торкає різні теми (краса природи, крихкість життя, традиції, дружба), слідуючи за напрямком думки.
До творчого доробку митця, окрім есе, належить антологія віршів «Збірка ченця Кенко».
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%