Карл Маннергейм

Карл Густав Еміль Маннергейм народився у Фінляндії (на той час частина Російської імперії) у сім’ї графа шведського походження. Проте успадкував титул барона як молодший син. Після того, як батько покинув сім’ю, а мати померла, ним опікувався дядько.

Воєнну освіту здобув у Миколаївському кавалерійському училищі у Санкт-Перетбурзі. Після завершення навчання служив у військах Російської імперії. Був вірним підданим царської родини майже 30 років – аж до революції 1917 року. Два роки виконував таємні доручення у Китаї. Спогади про експедицію були опубліковані у 1940 році. За воєнні досягнення у Першій світовій війні нагороджений орденом Святого Георгія.

Маннергейм мав аристократичні та монархічні погляди. Тому, із приходом більшовиків, наприкінці 1917 року, повернувся до Фінляндії. На батьківщині починається його політична кар’єра. Після проголошення незалежності Фінляндії, під час громадянської війни Маннергейм взяв на себе командування «білими» військами і виступив проти «червоної» армії. Протягом семи місяців був регентом Фінляндії.

Протягом 1920–1930 років займався громадською та соціальною діяльністю, а також їздив із напівофіційними візитами до країн Європи та в Індію. У 1921 році очолив Фінський Червоний Хрест і залишався на цій посаді протягом наступних 30 років. Був членом правління Міжнародного Червоного Хреста. Заснував Лігу Маннергейма для захисту дітей, які постраждали внаслідок Визвольної війни.

У 1931 році обраний президентом Комітету національної оборони Фінляндії. Звання маршала отримав у 1933 році.

Під час Радянсько-фінської війни очолював Комітет оборони: реформував сухопутні війська, а також розпочав будівництво укріплення, відоме в історії як «Лінія Маннергейма». Вів активну політику з європейськими країнами, шукаючи підтримки у боротьбі з ворогом.

На початку Другої світової війни Маннергейма призначено верховним головнокомандувачем армії Фінляндії, а у 1944 році він став президентом Фінської республіки. Тоді ж був підписаний мирний договір із радянською владою.

У 1946 році, у зв’язку із погіршенням здоров’я, Маннергейм подав у відставку. Жив у Фінляндії, подорожував країнами Південної Європи.

З 1948 року почав працювати над мемуарами. У 1951 році двотомна збірка спогадів була закінчена і опублікована після смерті Маннергейма. Він розповів про свій життєвий шлях від кадета до президента, службу в Російській імператорській армії, непрості міжнародні відносини та історію Фінляндії.

Помер у віці 83 років від виразки шлунку, похований на військовому кладовищі у Гельсінкі.

За даними опитування у Фінляндії Карл Маннергейм – найвеличніший діяч фінської історії усіх часів. Вважається «батьком сучасної Фінляндії» за провідну роль у створенні незалежної Фінляндії та заслуги у відстоюванні своєї держави від зазіхань ворогів.