Ірина Жиленко

Поетеса народилася в Києві, втратила обох батьків у війні й виховувалась у родині бабусі та дідуся. З дитинства захоплювалася літературою та почала писати в шкільні роки. Дуже любила дітей, працювала в дитячому садочку з підліткового віку та потім, уже ставши письменницею, приділяла увагу маленьким читачам. Закінчила філологічний факультет Київського національного університету. Завершивши навчання, працювала в різних періодичних виданнях.

Її перша поетична збірка «Соло на сольфі» була надрукована 1965 року і спричинила жваве обговорення в пресі. Письменниця була одружена з письменником Володимиром Дроздом та мала двох діток. Основними мотивами у її творчості були природа, родина, мінливість життя та повсякденна доброта. Проте, навіть не торкаючись соціальних та політичних тем, задля власної безпеки та свободи творчості, вона мала вступити до комуністичної партії.

Уже в незалежній Україні Жиленко почала публікувати свої мемуари, спочатку частинами, у журналі, а у 2011 році вони вийшли окремою книгою. У них авторка відверто пише про те, як складно було творити в умовах радянської окупації.